PROFILPELAJAR.COM

	Насер аль-Мухамад аль-Ахмад ас-Сабах; араб. ناصر المحمد الأحمد الصباح
Прапор	6-й Прем'єр-міністр Кувейту
7 лютого 2006 — 28 листопада 2011
Попередник:	Сабах IV
Наступник:	Джабір аль-Мубарак
Народження:	22 грудня 1940 (84 роки) ; Ель-Кувейт, Кувейт
Країна:	Кувейт
Релігія:	сунізм
Освіта:	Женевський університет
Рід:	Ас-Сабахd
Діти:	Ahmad Nasser al-Mohammed al-Sabahd
Нагороди:	орден Почесного легіону
	Медіафайли у Вікісховищі

Насер аль-Мухамад аль-Ахмад ас-Сабах (араб. الشيخ ناصر المحمد الأحمد الجابر الصباح‎‎; нар. 22 грудня 1940) — кувейтський політик, шостий прем'єр-міністр Кувейту.

Біографія

Шейх Насер народився 1940 року в родині шейха Мухамада — другого сина тогочасного кувейтського монарха Ахмада I — та сеїди Насими бінт Таліб аль-Накіб. Таким чином, шейх Насер є племінником двох кувейтських емірів: Джабіра III та Сабаха IV.

Середню освіту здобував у Кувейті та Великій Британії, вищу — у Швейцарії, де 1964 року закінчив Женевський університет, отримавши ступінь з політичних наук та економіки. Також отримав диплом з французької мови (1960). Також володіє англійською, французькою та трохи перською мовами.

Розпочав свою кар'єру 1964 року з праці в міністерстві закордонних справ Кувейту в ранзі третього секретаря кувейтського представництва при ООН. Пізніше був постійним представником своєї країни в європейському офісі ООН у Женеві.

Від 1966 до 1974 року обіймав посаду посла в Ірані, від 1968 одночасно — посла в Афганістані. 1979 року він став заступником міністра, а потім міністром інформації. Під час іракської окупації емірату в 1990—1991 роках створив першу кувейтську радіостанцію у вигнанні, та саме його голос почули в ефірі піддані держави, коли він звернувся до них зі словами: «Говорить Кувейт»^[1]. Від вересня 1991 року очолював міністерство у справах канцелярії еміра.

8 лютого 2006 року новий емір Кувейту Сабах IV призначив свого племінника шейха Насера на посаду голови уряду та доручив йому формування нового кабінету міністрів.

28 жовтня 2007 року прем'єр-міністр вніс зміни до складу чинного уряду, розділивши міністерства оборони та внутрішніх справ. Тільки шість міністрів зі старого складу кабінету зберегли свої портфелі^[2].

17 березня 2009 року парламент змушував шейха подати у відставку під тиском звинувачень у порушенні конституції та розтратах. Однак шейх Насер зберіг свою посаду, а парламент було розпущено. Втім 28 листопада 2011 року Насер вийшов у відставку з посади голови уряду^[3].

26 квітня 2011 року Президент України Віктор Янукович нагородив шейха Насера орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня за значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, реалізацію міжнародних гуманітарних програм, багаторічну плідну громадську діяльність^[4].

Родина

У 1969—1977 роках шейх Насер був одружений зі своєю двоюрідною тіткою — Шахразад бінт Хамуд ас-Сабах, онукою шейха Джабіра II. Від того шлюбу народились два сина: Сабах (21 березня 1970) й Ахмад (1971).