Напрєєнко Олександр Костянтинович

Напрєєнко Олександр Костянтинович
Народився2 травня 1950(1950-05-02) Редагувати інформацію у Вікіданих (74 роки)
Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьнауковець, викладач університету
Alma materКиївський медичний інститут (1973) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпсихіатрія Редагувати інформацію у Вікіданих, наркологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадазавідувач кафедри[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих (1991)
Нагороди
заслужений діяч науки і техніки України

Олександр Костянтинович Напрєєнко (нар. 2 травня 1950(19500502) року, м. Каунас, Литовська РСР) — український науковець, лікар-психіатр, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Завідувач катедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Із життєпису

У 1973 році закінчив навчання на лікувальному факультеті Київського медичного інституту, після чого три роки працював терапевтом та головним лікарем сільської лікарні на Чернігівщині. В 1976 році пройшов фахову спеціалізацію за напрямком «Психіатрія». З 1976 до 1986 років працював психотерапевтом та молодшим науковим співробітником у Республіканському центрі сексопатології при Науково-дослідному інституті урології та нефрології. У 1981 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «психіатрія»[1].

З 1986 року працює в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця: спочатку асистентом, доцентом, а з 1991 року — завідувачем катедри психіатрії та наркології. У 1991 році здобув ступінь доктора наук, з 1992 року має наукове звання професора.

У 1997—2000 роки обіймав посаду члена експертної ради Вищої атестаційної комісії України. У 1998—2005 та 2013 роках — головний психіатр Міністерства охорони здоров'я України[2].

Наукова діяльність

Співзасновник української школи психосоматичної медицини та науково-практичного напрямку екологічна психіатрія. Зробив значний внесок у розвиток медичної психології, психотерапії, вивчення проблем депресії та наркологічних захворювань. Учасник підготовки Закону України «Про психіатричну допомогу»[3].

Окремі праці:

  • Психическая саморегуляция / А. К. Напреенко, К. А. Петров. — К.: Здоров'я, 1995. — 238 с., рис. — ISBN 5-311-00849-0;
  • Экологическая психиатрия / А. К. Напреенко, К. Н. Логановский. — К.: [б.в.], 1997. — 96 с. — ISBN 966-530-023-7;
  • Психіатрія і наркологія: підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. III—IV рівнів акредитації / [О. К. Напрєєнко та ін.]; за ред. проф. О. К. Напрєєнка. — К.: Медицина, 2011. — 527 с. — Бібліогр.: с. 501—504. — ISBN 978-617-505-130-6;
  • Алкогольна залежність: клініка, терапія та реабілітація: монографія / Л. В. Животовська [та ін.]. — Полтава: АСМІ, 2013. — 257 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 215—255. — 350 прим. — ISBN 978-966-182-228-2;
  • Клінічна психофармакологія: навч. посіб. для студентів вищ. мед. (фармацевт.) навч. закл. / О. К. Напрєєнко, М. В. Хайтович. — Київ ; Вінниця: Нілан, 2016. — 173 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 171—173 . — 300 прим. — ISBN 978-966-924-400-0[1].

Примітки

  1. ↑ а б Напрєєнко Олександр Костянтинович (доктор наук, професор). Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  2. ↑ Народився Олександр Костянтинович Напрєєнко. Національна наукова медична бібліотека України. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  3. ↑ Н. О. Дзеружинська. Напрєєнко Олександр Костянтинович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.


Володимир Вернадський Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.