Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України з 2001 по 2003 рік.
Після демобілізації працював на посаді помічника дільничного інспектора у Сосницькому РВ УМВС України в Чернігівській області до 2008 року.
У 2005 році завершив здобуття вищої освіти в Чернігівському регіональному інституті економіки і управління.
30 квітня2015 року Богдан Назаренко був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив водієм відділення управління взводу управління командира гаубичної самохідної артилерійської батареї військової частини В 1688 1 ОТБр у селищі Гончарівське Чернігівського району. Брав участь в антитерористичній операції.
Помер 15 березня2016 року під час виконання службових обов'язків у районі міста Волноваха Донецької області.
Без батька залишились діти Діана (нар.2008) та Артем (нар.2014), без чоловіка – дружина Раїса Ігорівна, без сина — Лідія Антонівна та Анатолій Федорович, без брата – Юрій Анатолійович[3].
Вшанування пам'яті
15 березня2017 року урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Богдана Назаренка на фасаді Сосницької гімназії імені Олександра Довженка, в якій він навчався[4].