Марія Назар
Марія Іванівна Назар
Народилася	31 січня 1956(1956-01-31) (68 років) Доброводи, Збаразький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українка
Діяльність	поетеса, педагог, краєзнавиця, публіцистка
Alma mater	Кам'янець-Подільський педагогічний інститут
Членство	Національна спілка письменників України і Національна спілка журналістів України
Нагороди	Тернопільська обласна премія імені Богдана Лепкого

Марія Іванівна Назар (нар. 31 січня 1956, с. Доброводи, Тернопільська область) — український поет, педагог, краєзнавець, публіцист. Учитель-методист (1995). Член Національної спілки письменників (2013) та журналістів України (2009).

Марія Назар народилася 31 січня 1956 року в селі Доброводах, нині Збаразької громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Закінчила Кам'янець-Подільський педагогічний інститут (1979). У рідному селі — учитель української мови та літератури в загальноосвітній школі (1979—1998), технічному ліцеї (1998—2018), від 2018 — у відділенні Малої академії наук України.

Від 1970-х років вірші Марії Назар друкуються в журналі «Тернопіль», газетах «Вільне життя», «Західна Україна», літетурно-мистецьких альманахах «Курінь», «Рушник», «Подільська толока», «Літературна Збаражчина», «Освітянська скриня».

Автор:

• збірок поезій
  • «Автографи одкровення» (2002),
  • «Франкові зерна» (2006),
  • «Підкова світла» (2007),
  • «Думки без абзаців» (2008),
  • «У плесі тиші» (2011),
  • «І вічний сад...» (2014),
  • «У долонях неба» (2016),
  • «Клавіатура слова» (2018),
  • «Руслослів'я» (2020),
  • «Єрусалимськими стезями» (2021)^[1][2],
  • «Три вінки сонетів» (2022, присвячена Тарасові Шевченку, Іванові Франку та Лесі Українці)^[3][4],
  • «На струнах глосарію» (2023)^[5].

• літературознавчих нарисів
  • «Слово про Бориса Харчука» (1991),
  • «Кольористика лірики Ярослава Павуляка»,
  • «Слово про Осипа Роздольського» (2004),
  • «Штрихи до творчості Оксани Лятуринської» (2013),
  • «І слово незнищенне оживе» (2014).

• краєзнавчих досліджень
  • «Добриводи» (1997),
  • «Село Добриводи у пам'ятниках» (2008),
  • «Літа в цвіту» (2013),
  • «У Доброводи повернувсь».

• Тернопільська обласна премія імені Богдана Лепкого (2021)^[6],
• Тернопільська обласна літературна премія імені Ярослава Павуляка (2020)^[7],
• відмінник народної освіти УРСР (1982), освіти України (2006), нагрудний знак «Василь Сухомлинський» (2007)^[8],
• медаль «Почесна відзнака НСЖУ» (2023)^[9].

• Петраш, Б. Назар Марія Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 429. — ISBN 978-966-528-318-8.
• З творчих доріг життя. — Збараж : Збаразька централізована бібліотечна система. Методично-бібліографічний відділ, 2011. — 15 с.
• Олег Смолянський (31 січня 2021). Царина літературної творчості Марії Назар. TeNews.
• Тарас Комаринський (21 вересня 2023). Острови добра Марії Назар. TeNews.