PROFILPELAJAR.COM

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мішалов.

Марко́ Васи́льович Міша́лов (26 квітня 1903, Чорнобай, Золотоношський повіт, Полтавської губернії (нині Черкаська область — 8 серпня 1995, Сідней, Австралія) — науковець, викладач, видавець, знавець бандурної музики і справи.

Біографічні відомості

Середню освіту одержав в Золотоношській чоловічій ґімназії.

Вищу освіту здобув в Уманському сільськогосподарському агротехнікумі в 1924 р. (Золотоношський відділ).

З 1925 до 1938 р. Марко Васильович працював науковцем на Лубенській дослідній станції лікарських і етероолійних рослин, а з 1938–1941 р. був викладачем у Всесоюзному Тернівському технікумі лікарських рослин та директором ВІЛАРу в Березоточі.

В Україні, працюючи на Дослідній станції лікарських рослин та викладачем Всесоюзного Тернівського Технікуму, Марко Васильович надрукував ряд праць з питань агрономії та дослідами над рослинами, особливо м'яти, ромашки та беладони.

В Австрії вийшла його популярна брошура «Атом та його енергія».

В Австралії, Марко Васильович далі продовжував писати науково-популярні статті які поміщалися в місцевих часописах «Українець в Австралії», «Вільна Думка» та в журналі «Нові дні» в Торонто, Канада. Були надруковані ряд статей про харчування, астрономію, та друге видання «Атома та його енергія».

В 1976 році Марко Васильович почав видавати журнал «Бандурист». Тут були різні статті про музику, історію кобзарського мистецтва та діяльність бандуристів. Журнал став поштовхом для видавання подібного журналу в Північній Америці «Бандура». 7 випусків журналу вийшли аж до грудня 1982 р.

Полтавська земля — один з осередків кобзарства, тож із молодих років Марко Васильович часто зустрічався з мандруючими кобзарями. Будучи студентом, він мав нагоду вчитися у Михайла Злобінцева (сценічне ім'я М. Домонтович), який викладав математику в гімназії в Золотоноші та із студентів створив гурток бандуристів.

Марко Васильович часто бував на концертах, де виступав М. Домонтович.

До Німеччини попав разом зі сином. В 1944 р. вони знайшлися в австрійському таборі недалеко Відня, де перебувала Капела бандуристів ім. Т. Шевченка. Так доля знову зв'язала долю з бандурою.

Переїзджаючи до Австралії в 1949 р., він далі цікавився кобзарським мистецтвом, де тримав близькі стосунки з шкільним другом і бандуристом Павлом Носярою, а також Григорієм Бажулом.

Марко Васильович фінансово підтримував діяльність капели бандуристів ім. Т. Шевченка, ансамблю бандуристів м. Г. Хоткевича в Сіднеї та Школи гри на бандурі при Центральній Рідній Школі ім. Кн. Ольги.

В галузі кобзарського мистецтва вийшли ряд статей та книжки.

Публікації

Мишалов М. В. — «Культура м'яти» Лубенська дослідна станція . Прилуки, 1929

Мишалов М. В. «Порадник по культурі головніших лікарських рослин». Лубенська дослідна станція Лубни, 1930.

Мышалов М. В. — Влияние различных способов сушки перечной мяты на содержание зфирного масла — (Лубенская опытная станция лекарственных и душистых растений), Лубны, 1930

Хайкін І, Мишалов М., Ласський Л. Верговський В. В. Культура лікарських та ефірологійних рослин. Харків, 1931

Мішалов М. В. — Культура лікарських та етероолійних рослин — (Українська дослідна станція лікарських та етероолійних рослин), Держсільгоспвидав, Харків, 1931

Мішалов М. В. — Культура м'яти — (Українська дослідна станція лікарських та етероолійних рослин), Держсільгоспвидав, Харків, 1933

Мишалов М. В. — Культура беладони — (Всесоюзний науково-дослідний інститут лікарських рослин (ВИЛАР) — Українська дослідна станція лікарських та ефіроолійних рослин) — Видання Української дослідної станції лік-рослин, Лубни, 1935

Мишалов М. Забезпечимо високий урожай камфорного базіліка. [ Лубні ] , Укр . дослідна станція. 1936

Мішалов М. В. — Атом та його енергія — Відень, 1948

Мішалов М. В. — Що треба знати про харчування — Сідней, 1971

Мішалов М. В. — Атом та його енергія — Сідней, 1977

Статті з кобзарського мистецтва

Наша кобза-бандура
Чернігівська фабрика музичних інструментів
З історії розвитку кобзарського мистецтва
Наша пісня, наша дума не вмре не загине
Козак Мамай
Бандурне мистецтво в Австралії
Із життя Гната Хоткевича
Будова і настроювання бандури Київського типу
Кілька зауваг щодо техніки гри на бандурі
Основи музичної грамоти
Бандура і способи гри на ній
До питання назви кобза, бандура і кобзарство
Бандура — символ нашої національної окремости
Цензурні утиски та переслідування українського пісенного фольклору в Царській Росії
Бандура символ нашої самобутности
Сіднейська школа юних бандуристів
100 літ з дня народження Г. Хоткевича
Наш видатний трудівник на ниві кобзарського мистецтва — Г. Т. Китастий (до 70 річчя з дня народження)
Капелі бандуристів 60 років
Леся Українка і кобзарство до 110 річчя з дня народження.
Не стало видатного кобзаря наєої доби (Некролог про В. Ємця)
М. В. Лисенко — 140 річчя і 70 річчя смерти
До 110-их роковин з дня народження кобзаря Т. Пархоменка

Праці — монографії

Мішалов М. Кобзарі-бандуристи XIX — початку XX століття. 1978
Мішалов М. Сіднейська школа бандуристів.. 1981
Мішалов М. З історії українського кобзарства-бандурництва. 1981
Мішалов М. Праці Г. Хоткевича в ділянці бандурного мистецтва. 1984
Мішалов В і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія — 1986.
Мішалов М. Шлях молодого бандуриста — його рожі і терни. 1988
Мішалов М. Українські кобзарські думи. До питання виникнення розвитку та сучасного стану українського кобзарського епосу. — 1990