Міфічні правителі Швеції — міфічні герої та стародавні конунґи свеїв, що згадуються в таких середньовічних творах, як «Коло Земне» і «Сага про Інґлінґів». Їх існування не підтверджено іншими історичними джерелами, а пов'язані з ними події мають міфологічний характер. Приблизно з VI століття лінію міфічних королів продовжують напівлегендарні королі, існування яких підтверджено хоча б з частковою достовірністю.

Хоча історичних джерел, що підтверджують існування шведських правителів до VI століття, немає, можна вважати правдивим, що у племені свеїв, що згадується Тацитом, були лідери.

Історичність міфологічних правителів Швеції була основою однієї з останніх археологічних-антропологічних теорій Тура Геєрдала, про яку розповідається в книзі «У пошуках Одіна. Слідами нашого минулого». Більшість вчених вважають цю теорію псевдонаукової.

• Ґюльві
• Одін
• Ньйорд
• Інґві — (Фрейр)
• Фйольнір (згідно «Пісні про Ґротті» — сучасник Октавіана Августа, друга половина I ст. до н. е.)
• Свейґдір (I ст.)
• Ванланді
• Вісбур
• Домальді (II ст.);
• Домар (II—III ст.);
• Дюґґві (сер. III ст.)м
• Даґ Мудрий (2-а пол. III ст.);
• Аґні (поч. IV ст.);
• Алрік і Ерік (поч.-сер. IV ст.);
• Інґві і Альв (сер. IV — 380);
• Гуґлейк (380–399);
• Гакі (400–402);
• Йорунд (402–440);
• Аун Старий (440–480).