Мі́сце — 1. Простір (часто земної поверхні), зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. // Простір (пункт, точка), де що-небудь розміщене, відбувається тощо. // Певний пункт, площина, призначена для кого-, чого-небудь. // Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися.
- Біржове місце: а) право брокерської фірми торгувати на фондовій біржі та мати трейдерів у її торговій зоні; б) стенд або стійка у біржовому залі, що їх надали члену біржі.
- Брокерське місце — членство на біржі, яке дає право на участь у торгах, змогу самостійно укладати угоди, брати участь в управлінні біржею.
- Дитяче місце — те саме, що плацента.
- Місце проживання — місце, де особа постійно або переважно проживає.
- Місце поховання
- Місце торгівлі (торгове місце)
- Робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.
Джерела
