Міст Максвелла — різновид моста Вітстона, що застосовується для вимірювання невідомої величини індуктивності (зазвичай при малих значеннях добротності) через змінні значення активного опору і ємності.

Відповідно до позначень на малюнку вгорі, зазвичай ${\displaystyle R_{1}}$ і ${\displaystyle R_{4}}$ є відомими незмінними величинами, і ${\displaystyle R_{2}}$ і ${\displaystyle C_{2}}$ є відомими змінними величинами. В процесі вимірювання, ${\displaystyle R_{2}}$ і ${\displaystyle C_{2}}$ змінюються до тих пір, поки міст не стане збалансованим.

${\displaystyle R_{3}}$ і ${\displaystyle L_{3}}$ тоді можуть бути визначені за формулами:

${\displaystyle R_{3}={R_{1}\cdot R_{4} \over R_{2}}}$

${\displaystyle L_{3}=R_{1}\cdot R_{4}\cdot C_{2}}$

Щоб уникнути складнощів, пов'язаних з точним визначенням значення змінної ємності, іноді в схему включають конденсатор з постійним значенням, і змінним роблять більше одного резистора.

Додаткова складність, яка виникає при використанні моста Максвелла, в порівнянні з більш простими видами вимірювальних мостів, виникає в тих обставинах, коли між вимірюваним навантаженням і відомими величинами компонентів моста виникає взаємна індуктивність, або електромагнітні наведення, що вносить похибки в результати вимірювання. Реактивний опір конденсатора в мосту прямо протилежний реактивному опору вимірюваної індуктивності, що дозволяє надійно визначати значення вимірюваної індуктивності і активного опору.

• Jones, Larry D.; Chin, A. Foster (1991), Electrical Instruments and Measurements, Prentice-Hall, ISBN 9780132484695