Міністерство оборони (Нідерланди)
(MinDef)
нід. Ministerie van Defensie
Будівля міністерства оборони
Загальна інформація
Країна	Нідерланди
Дата створення	29 листопада 1813
Штаб-квартира	Plein 4, Гаага, Нідерланди
Кількість співробітників	44 302 військових 3339 військовослужбовців резерву 3000 воєнізованих формувань 18 000 цивільних працівників 3,339 reserve forces 3,000 paramilitary 18,000 civilian staff[1]
Річний бюджет	10,5 мільярдів євро (2018)[2]
Відповідальний міністр	Кайса Оллонґрен
Підвідомчі органи	Koninklijke Militaire Academied і Militaire Geestelijke Gezondheidszorgd
defensie.nl

Нідерланди
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Нідерландів
Конституція Правова система Права людини
Глава держави Король (список) Віллем-Олександр
Виконавча влада Прем'єр-міністр (список) Марк Рютте Віцепрем'єр-міністри Карола Шоутен Гюґо де Йонґ[en] Кайса Олонґрен
Законодавча влада Палати парламенту
Судова влада Конституційний суд Верховний суд
Вибори Парламентські: Європейські: 2004 2009 2014 2019 Політичні партії
Адміністративний поділ
Міжнародні відносини Міжнародні організації Міністерство закордонних справ Міністр (список) Бен Кнапен[en] Посольства: іноземні власні в Україні Паспорт
Категорія • Інші країни
п о р

Міністерство оборони (нід. Ministerie van Defensie; MinDef) — міністерство Нідерландів, відповідальне за збройні сили Нідерландів і у справах ветеранів. Міністерство було створено в 1813 році як "міністерство війни", а в 1928 році було об'єднано з "міністерством флоту". Після Другої світової війни міністерства знову були розділені, у цей період військовий міністр і міністр військово-морського флоту часто були однією особою, а державний секретар військово-морського флоту відповідав за щоденні справи Королівського флоту Нідерландів. У 1959 році міністерства були об'єднані. Міністерство очолює міністр оборони, наразі Кайса Оллонґрен^[3][4], якій з квітня 2021 року допомагає начальник оборони Нідерландів Онно Айхельсхайм.

Міністерство відповідає за:

• захист території Королівства Нідерландів (до якого входять Нідерланди, Кюрасао, Сінт-Мартен і Аруба) та її союзників;
• захист і зміцнення міжнародної правової системи та стабільності;
• підтримка цивільних органів влади у підтримці порядку, у разі надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги, як національної, так і міжнародної.

До складу міністерства входять міністр (Кайса Оллонгрен) і державний секретар оборони (Крістоф ван дер Маат), так званий Центральний штаб, Збройні сили Нідерландів і дві допоміжні організації.

Центральний апарат міністерства очолює Генеральний секретар, найвищий державний службовець. Найважливішими елементами центрального штабу є:

• кілька управлінь політики, персоналу, матеріальних засобів і фінансів
• штабу оборони
• Служба оборонного аудиту
• орган безпеки
• Служба військової розвідки та безпеки
• Управління військової авіації

Найвищою військовою посадовою особою є начальник оборони (нід. Commandant der Strijdkrachten). Він має чотиризірковий генерал або адмірал і контролює види збройних сил, які організовані в три оперативні командування:

• Командування військово-морських сил Нідерландів;
• Командування Королівською армією Нідерландів;
• Командування Королівських ВПС Нідерландів.

Четверта гілка служби, Королівська поліція Нідерландів, підпорядковується безпосередньо Генеральному секретарю.

Збройні сили підтримують дві громадські організації, які підпорядковуються Міністерству оборони:

• Команда підтримки (нід. Commando DienstenCentra); і
• Організація військового матеріального забезпечення (нід. Defensie Materieel Organisatie).

У міністерстві працює понад 70 000 цивільних і військових.

• Воєнна дипломатія

• (нідерландською) Ministerie van Defensie (Rijksoverheid)