Міністерство збройних сил Франції

Міністерство збройних сил Франції

Міністерство збройних сил Франції
Загальна інформація
Країна Франція[1]
Дата створення1589
Штаб-квартираГотель Брієн Париж 7, Франція, Шестикутник Балард
Кількість співробітників273 572 осіб (2022)[2]
Річний бюджет€54.494 мільярди[3]
Відповідальний міністрСебастьян Лекорню
Підвідомчі органиÉtat-major des arméesd, Délégation générale pour l'Armementd, Secrétariat général pour l'administrationd і Direction générale de l'Armementd
defense.gouv.fr​(фр.)
Мапа
Франція
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Франції
Категорія Категорія • Інші країни

Міністерство збройних сил (фр. Ministère des Armées, lit. «Міністерство армій») — міністерство уряду Франції, яке відповідає за управління французькими збройними силами на території Франції та за її межами. Його очолює міністр збройних сил. З 1947 по 2017 рік Міністерство було призначено Міністерством оборони ( фр. Ministère de la Défense). Це міністерство оборони Франції.

Організація

Міністр збройних сил

Керівником відомства є Міністр Збройних Сил. Нинішнім посадовцем є Себастьян Лекорню з 2022 року. Зараз він підпорядковується безпосередньо президенту республіки, головнокомандувачу збройними силами Франції.

Його місія полягає в організації та керуванні оборонною політикою країни у зв’язку з іншими відомствами. Він також відповідає за мобілізацію військ і управління військовою інфраструктурою. Він відповідає за безпеку збройних сил Франції перед парламентом[4].

Начальник штабу оборони

Начальник штабу оборони (CEMA) підпорядковується безпосередньо міністру. Він відповідає за проведення операцій, навчання військ, інспекцію військ, програмування майбутнього сил, а також збір і аналіз розвідданих. Він також відповідає за підтримку відносин з іншими країнами.

Посаду начальника штабу оборони обіймав генерал французької армії П'єр де Вільє до 20 липня 2017 року, коли він подав у відставку без офіційних причин. Однак джерела припускають, що це було зроблено на знак протесту проти оголошених скорочень оборонного бюджету всупереч попереднім запевненням щодо збільшення витрат на оборону[5]. Наступного дня генерал французької армії Франсуа Лекуантр обійняв посаду начальника штабу армій[6].

Загальне керівництво Департаментом

Загальне керівництво Департаментом здійснює Генеральний секретар з питань управління. Він допомагає Міністру у:

  • Розробка бюджету
  • Юридична порада
  • Кадрова політика
  • Домашні ресурси
  • Соціальний менеджмент

Посаду займає Жан-Поль Боден.[7]

Генеральне управління озброєнь

Генеральне управління озброєнь є науково-дослідною службою Департаменту. Він відповідає за оснащення всіх видів Збройних Сил і створення майбутнього обладнання армій. Сервіс управляє більш ніж 80 проектами і командує більш ніж 7,5 мільярдів євро в національну промисловість у 2011 році.

Штаб

Штаб-квартира Міністерства армії знаходиться в готелі де Брієнн, у 14-му окрузі Парижа, але всі служби були перенесені до нової штаб-квартири.

5 листопада 2015 року президент Франції Франсуа Олланд урочисто відкрив нову штаб-квартиру Міністерства оборони Франції в Balard Site, що отримала прізвисько Hexagone Balard або «Balardgon» за американським аналогом Пентагону[8].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Open Funder Registry — doi:10.13039/501100005900
  2. ↑ https://www.budget.gouv.fr/files/files/plf/plf2022/PLF_2022-I.pdf
  3. ↑ Government of the French Republic. Décret n° 2018-1355 du 28 décembre 2018 portant répartition des crédits et découverts autorisés par la loi n° 2018-1317 du 28 décembre 2018 de finances pour 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  4. ↑ Le rôle du ministère de la défense (фр.). Ministère de la Défense. 24 лютого 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  5. ↑ Head of French armed forces quits after clashing with Macron. The Independent (брит.). 19 липня 2017. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 22 січня 2018.
  6. ↑ Macron names François Lecointre new armed forces chief - France 24. France 24 (амер.). 19 липня 2017. Процитовано 22 січня 2018.
  7. ↑ Ses missions (фр.). Ministère de la Défense. 4 квітня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  8. ↑ Le " Balardgone " en images (фр.). Le Monde. 11 травня 2015. Процитовано 18 липня 2018.