PROFILPELAJAR.COM

Okręg miński
Мінська округа
	Положення округи; (виділена червоним)
	Положення округи; (виділена червоним)
	Округа
Адм. центр	Мінськ
Країна	II Польська Республіка
Регіон	Східні креси
Керівна структура	Цивільне управління східних земель
Повіти	7 (1 міський)
Населення
- повне	1 091 138 душ
- густота	30,4
- повна	35 947 км²
Створене	15 вересня 1919
Скасоване	1920
- раніше відомий як	Мінський повіт
Комісар	Владислав Рачкевич

Не плутати з Мінською округою — адміністративно-територіальним утворенням БРСР 1924-1930 рр.

Мінська округа (біл. Менская акруга, пол. okręg miński) — адміністративний округ, утворений 15 вересня 1919 у структурі Цивільного управління східних земель (ЦУСЗ)^[2].

До складу Мінської округи ввійшли Бобруйський, Борисовський, Ігуменський, Мінський і Слуцький повіти.

9 лютого 1920 до Мінської округи ввійшов утворений з Лепельського і Полоцького повітів новий побільшений Лепельський повіт із тимчасовим центром у Кубличах^[3].

Демографія

За даними перепису, у грудні 1919 р. в окрузі проживали 1 091 138 осіб, з яких 64,5% назвалися білорусами, 14,6% — поляками, 11,3% — євреями, 3,5% — тутейшими, 0,2% — литовцями, 5,9% — представниками інших національностей (переважно росіянами). Його найбільшими містами були: Мінськ (102 392 жителі), Бобруйськ (29 704 мешканці) і Слуцьк (14 162 жителі). На території округи існував ще 8781 населений пункт, з яких 1 налічував 5-10 тис. мешканців, а 31 — 1-5 тис. душ^[4].

Освіта

У Мінській окрузі у 1919/1920 навчальному році діяло 1123 народні школи, 71 середня школа та 14 професійно-технічних училищ. Загалом у них навчалося 84 690 учнів і працювало 2454 викладачі. Серед народних шкіл було 643 з російською мовою викладання (42 541 учнів, 906 учителів), 262 — з польською мовою викладання (13 106 учнів, 348 учителів), 194 — з білоруською мовою викладання (10 417 учнів, 271 учитель) і 24 — з мовою викладання їдиш (2633 учні, 99 учителів). Найкращі умови викладання існували в єврейських школах (1 учитель на 27 учнів), а найгірші — в російських (1 учитель на 47 учнів). У березні 1920 року працювало 279 шкіл, які навчали польською, і 1208 шкіл, де викладання велося іншими мовами^[5].

Докладний адміністративний поділ

Площа і чисельність населення на основі даних російських переписів.

Повіт	Пл. км²	Жителів, тис.	Повітовий центр	Жителів
Мінська округа
Бобруйський	10500	188.976	Бобруйськ	29.704
Борисовський	6700	147.673	Борисов	5.452
Ігуменський	8010	221.758	Ігумень	4.669
Лепельський¹	?	?	Кубличі	?
Мінський	5213	304.004	Мінськ ²	102.392
Мінський міський повіт²	?	102.392	Мінськ	102.392
Слуцький	5524	228.727	Слуцьк	14.162
¹ 9 лютого 1920 з територій Лепельського і Полоцького повітів із тимчасовим центром у Кубличах утворено новий Лепельський повіт, який увійшов до складу Мінської округи^[3].
² 15 жовтня 1919 утворено Мінський міський повіт (Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 26, poz. 276).

Примітки

↑ Формування органів польської державної адміністрації на Волині (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2018. Процитовано 29 березня 2019.
↑ Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 19, poz. 174
↑ ^а ^б Dz. Urz. ZCZW z 1920 r. Nr 9, poz. 149
↑ I. Tablice ogólne. W: Zeszyt VII. Spis ludności na terenach administrowanych przez Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (grudzień 1919). Ss. 25, 31.
↑ Joanna Gierowska-Kałłaur: Rozdział VII. Szkolnictwo na ziemiach podległych Zarządowi Cywilnemu Ziem Wschodnich. W: Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (19 lutego 1919 – 9 września 1920). Ss. 243–244.

Посилання

Zeszyt VII. Spis ludności na terenach administrowanych przez Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (grudzień 1919). Lwów – Warszawa: Książnica Polska T-wa Naucz. Szkół Wyższych, 1920, s. 50, seria: Prace geograficzne wydawane przez Eugenjusza Romera.
Joanna Gierowska-Kałłaur: Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (19 lutego 1919 – 9 września 1920). Wyd. 1. Warszawa: Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii Historii PAN, 2003, s. 447. ISBN 83-88973-60-6.