Міжнародна літературна премія імені А. і Б. Стругацьких
Міжнародна літературна премія імені А. і Б. Стругацьких, також АБС-премія — щорічна міжнародна літературна премія за художні та критичні твори на тему фантастикиросійською мовою, надруковані в попередньому році.
Історія заснування премії
Премія заснована в місті Петербург «Центром сучасної літератури і книги» у 1998 році. З 1999 року премія присуджується щорічно 21 червня. Датою став день, що рівно відстоїть від дат народження обох письменників Стругацьких. Існує спеціальне журі, що надає премію за твори в жанрі фантастики, який розуміють досить широко. Склад журі до 2016 року визначався особисто Борисом Стругацьким.
Формулу премії надав сам Борис Стругацький: «Премія надається за найкращий фантастичний твір року, при цьому фантастичним визнається кожний твір, в якому автор як художній сюжет використовує складові неможливого, неіснуючого, надзвичайного. Отже, розгляду підлягає досить широке коло творів — від чистої фантастики в стилі Герберта Веллса, Станіслав Лема і Роберта Шеклі до гротесків і фантасмагорій в стилістиці Франца Кафки, Михайла Булгакова, В.Маканіна чи сучасних казок в стилі Євгена Шварца чи Вадима Шефнера.»
Існує дві номінації АБС-премії :
За найкращий художній твір року (роман, повість, оповідання)
За найкращий критичний твір про фантастику чи на фантастичну тему (стаття, рецензія, есе, книга).
Нагородою служить медаль у вигляді семигранної золотистої гайки. Медаль має глибоку символіку: гайка є предметом людської праці, але в цей же час продукт фантазії, позаяк семигранні гайки ніде не використовуються[1]. Тривалий час на премію претендували твори, написані російською мовою, незалежно від місця написання. Однак, у 2017 році відбувся скандал через різку антиукраїнську позицію Сергія Лук'яненка щодо української письменниці Яни Дубинянської. Лук'яненко, а разом з ним Андрій Лазарчук і Олег Дивов відкликали свої номінації, чого досі настільки масово не траплялося. Лазарчук мотивував це тим, що розглядаються частини його трилогії, а не цілісний твір. О.Дивов не надав коментарів, тоді як Лук'яненко заявив, що не бажає перебувати в одному списку з «нацисткою»[2]. Зрештою вручення премії відбулося 21 червня 2017[3].
2018 — Андрій Лазарчук, Михаило Успенський «Увесь цей джатч» (рос.Весь этот джакч, трилогія романів)
2019 — Олександр Єтоєв «Я завжди буду з тобою» (рос.Я буду всегда с тобой, роман)
2020 — Віктор Пелевін «Искусство легких касаний» (роман)
Найкращі критичні твори
1999 — Всеволод Ревич, «Перехрестя утопій: долі фантастики на фоні доль країни» (рос.Перекресток утопий: судьбы фантастики на фоне судеб страны, цикл есе) (посмертно)
2000 — Кир Буличов, «Як стати фантастом» (рос.Как стать фантастом, есе)
2005 — Алан Кубатієв, «Дерев'яний та бронзовий Данте, або Нічого не закінчувалось» (рос.Деревянный и бронзовый Данте, или Ничего не кончилось, есе)
2006 — Світлана Бондаренко, «Невідомі Стругацькі», т. 1-2 (рос.Неизвестные Стругацкие, коментоване видання архівних матеріалів)
2007 — Антон Первушин, «Завоювання Марса. Марсіанські хроніки епохи Великого Протистояння» (рос.Завоевание Марса. Марсианские хроники эпохи Великого Противостояния)
2008 — Александр Етоєв, «Книгоїдство» (рос.Книгоедство, енциклопедія)
2013 — Світлана Бондаренко, Віктор Курильський «Стругацькі. Матеріали до дослідження: листи, робочі щоденники. 1972—1977», «Стругацькі. Матеріали до дослідження: листи, робочі щоденники. 1978—1984» (рос.Стругацкие. Материалы к исследованию: письма, рабочие дневники)
2014 — Світлана Бондаренко, Віктор Курильський «Стругацькі. Матеріали до дослідження: листи, робочі щоденники. 1967—1971»
2015 — Світлана Бондаренко, Віктор Курильський «Стругацькі. Матеріали до дослідження: листи, робочі щоденники. 1985—1991»
2016 — Геннадій Прашкевич, Володимир Борисов «Станіслав Лем» (рос.Станислав Лем)
2017 — Ольга Єрьоміна, «Переписка Івана Антоновича Єфремова» (рос.Переписка Ивана Антоновича Ефремова)
2018 — Марія Галіна «Hyperfiction»
2019 — В'ячеслав Рибаков «Різьба по ідеалу» (рос.Резьба по идеалу)
2020 — Юлія Андреєва «Салтиков-Щедрин. Горацій Третього Риму» (рос.Салтыков-Щедрин. Гораций Третьего Рима)[1]
Примітки
↑ абАБС-премия (рос.) . Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 19 лютого 2017.