PROFILPELAJAR.COM

Матвій Іванович Муравйов-Апостол
Матвій Іванович Муравйов-Апостол
рос. Матвей Иванович Муравьев-Апостол
Народився	18 квітня 1793; Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	21 лютого (5 березня) 1886 (92 роки); Москва, Російська імперія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Підданство	Російська імперія
Діяльність	офіцер
Галузь	війська , мемуарна літератураd і Повстання декабристів
Відомий завдяки	декабрист, участь у повстанні Чернігівського полку
Знання мов	російська
Рід	Рід Муравйовихd
Батько	Муравйов-Апостол Іван Матвійович
Мати	Ганна Семенівна Черноєвич
Брати, сестри	Муравйов-Апостол Сергій Іванович і Муравйов-Апостол Іполіт Іванович
У шлюбі з	Марія Костянтинівна Костянтинова
Нагороди	Орден Святої Анни 4 ступеня Георгіївський хрест 4 ступеня Кульмський хрест
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Муравйов-Апостол.

Матві́й Іва́нович Муравйо́в-Апо́стол(18 квітня 1793, Петербург — 21 лютого 1886) — декабрист, підполковник у відставці, брат Сергія й Іполіта Муравйових-Апостолів. Нащадок (по лінії матері батька, Муравйова-Апостола Івана Матвійовича) Данила Петровича Апостола, українського гетьмана (1727–1734 рр.).

Життєпис

Походить із дворян. Народився у Петербурзі. Батько — Муравйов-Апостол Іван Матвійович (01.10.1768 — 12.03.1851), письменник, член Російської академії, посол в Гамбурзі та Мадриді, мати — Ганна Семенівна Черноєвич (померла 28.03.1810). За батьком — 3478 душ. До 1802 року разом з братом Сергієм виховувався в Парижі у пансіоні Хікса, потім у Петербурзі в корпусі інженерів шляхів сполучення. Вступив на службу підпрапорщиком до лейб-гвардії Семенівського полку в 1811 року. Учасник Вітчизняної війни 1812 року і закордонного походу.

1817 — поручик, призначений ад'ютантом до малоросійського генерал-губернатора князя М. Г. Рєпніна-Волконського (Полтава).

1819 — штабс-капітан.

1821 — переведений до лейб-гвардії Єгерського полку, залишаючись на посаді ад'ютанта Рєпніна.

1822 — майор Полтавського піхотного полку.

1823 — вийшов у відставку підполковником. Мешкав у маєтку Хомутець Миргородського повіту Полтавської губернії.

1816 — 1820 — масон, член ложі «З'єднаних друзів» і «Трьох чеснот».

Один із засновників Союзу спасіння, учасник московської змови 1817.

Член Союзу благоденства, член Південного товариства. Брав участь у нарадах декабристів в Петербурзі 1820 року. Учасник повстання Чернігівського полку. Наказ про арешт підписаний 19 лютого 1825. Заарештований 29 грудня 1825, визволений офіцерами Чернігівського полку, повторно заарештований 3 січня 1826, відправлений до Білої Церкви, звідти до Москви, із Москви до Петербурга до Петропавлівської фортеці.

Засуджений за 1 разрядом до страти, яку замінено 20-річною, а потім 15-річною каторгою. За наказом імператора одразу переведений на поселення до Сибіру. Прибув до Бухтарминської фортеці 29 серпня 1829 року.

За амністією 26 серпня 1856 року поновлений у колишніх правах, пізніше було повернено нагороди і дозволено їх носити.

Помер в 1886 році у Москві, похований на кладовищі Новодівочого монастиря.