Моріс Піон

Моріс Піон
Maurice Pion
Народився11 вересня 1801(1801-09-11)
Париж
Помер14 лютого 1869(1869-02-14) (67 років)
Варшава
ПохованняПовонзківський цвинтар
Національністьфранцуз
Діяльністьтанцюрист

Моріс Піон (фр. Maurice Pion; 11 вересня 1801, Париж — 14 лютого 1869, Варшава[1]) — французький артист балету, керівник Варшавського балету і директор Варшавської балетної школи, директор мандрівної балетної трупи.

Життєпис

Театральна кар'єра

Він розпочав свою кар'єру в театрі «Амбіґю» (фр. Ambigu) в Парижі. У 1818 році прибув до Варшави з групою французьких танцюристів, а потім (до 1825) був першим танцюристом Варшавського балету. У 1823 році разом з Юлією Мержинською працював над виставою «Весілля в Ойцові» (пол. Wesele w Ojcowie) як балетмейстер. Після річного перебування в Парижі (1825—1826) повернувся до Варшави і був призначений директором Варшавського балету та керівником балетної школи. У 1843 році організував власну балетну трупу, з якою гастролював у різних містах: Вільно, Мінську, Каліші, Могильові, Києві, Кишиневі, Одесі, Житомирі та Харкові. У 1847 році він почав співпрацювати з Каєтаном Новинським. Від 1852 року постійним місцем перебування трупи став Київ.

Зіграв кілька ролей. Піон ставив балети, в яких також танцював.

Педагогічна діяльність

У 1833 році, вже як керівник балетної школи, відряджений керівництвом Варшавських урядових театрів до Парижа, протягом пів року навчався методики викладання в місцевому оперному театрі. Після повернення він запровадив у школі сучасні методи викладання, які відтоді використовуються вже кілька десятиліть. До групи його учнів, з якими він організував вистави на основі репертуару європейських балетних новинок, належали: Євгенія Косс, Констанція Турчинович, Теодора Ґвоздецька, Кароліна Вендт, Юлія Травна, Антоній Тарновський, Александр Тарновський та Фелікс Кшесінський. З 1834 року він також давав уроки танців в Александрійсько-Марійському інституті шляхетних дівчат у Варшаві.

У 1851—1855 роках у Києві: керівник хореографічної трупи при Київському міському театрі, а також організатор хореографічної школи[2]. Згодом повернувся до Варшави, де працював викладачем балетної школи між 1861 і 1864 роками.

Сім'я

Його сестрою була актриса і танцівниця Євгенія Косс. У 1824 році він одружився з Александрою Антоніною, уродженою Будзинською. Їхні діти Адель[3], Адольф Станіслав[4], Корнелія[5] та Владислав Станіслав[6] також були професійно пов'язані з театром[1].

Поховання

Похований на Повонзківському цвинтарі. Похорон відбувся 17 лютого 1869 року[7][8].

Примітки

  1. ↑ а б Pion Maurice // Słownik biograficzny teatru polskiego 1765—1965, Warszawa: PWN. — 1973. — s. 547—548.
  2. ↑ Таранцева, О. Становлення та розвиток національної народно-сценічної хореографії // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. — № 90. — Херсон, 2020. — С. 122.
  3. ↑ Adela Pion. Енциклопедія польського театру.
  4. ↑ Adolf Stanisław Pion. Енциклопедія польського театру.
  5. ↑ Kornelia Quattrini. Енциклопедія польського театру.
  6. ↑ Władysław Stanisław Pion. Енциклопедія польського театру.
  7. ↑ Joanna Sibilska-Siudym. Maurice Pion. Teatr Wielki - Opera Narodowa. Процитовано 14 квітня 2023.
  8. ↑ Cmentarz Powązkowski w Warszawie. Genealogia Polaków. 18 березня 2010. Процитовано 14 квітня 2023.

Джерела

  • Maurice Pion. Енциклопедія польського театру.