PROFILPELAJAR.COM

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Морський коник (значення).

Морський коник

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Надряд:	Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд:	Іглицеподібні (Syngnathiformes)
Родина:	Іглицеві (Syngnathidae)
Підродина:	Морські коники (Hippocampinae)
Рід:	Морський коник (Hippocampus) Rafinesque, 1810

Типовий вид

Hippocampus hippocampus
(L., 1758)

Види

47 видів, див. текст

Посилання

Вікісховище:	Hippocampus
Віківиди:	Hippocampus
EOL:	24646
ITIS:	166487
NCBI:	72046
Fossilworks:	35862

Морськи́й ко́ник (Hippocampus, від лат. Hippocampus — «Гіпокамп» (міфологічна істота)) — рід риб родини Іглицевих (Syngnathidae). Містить щонайменше 32 види, поширених в тропічних та помірних морях всього світу.

Ці риби зазвичай мешкають в захищених місцях, таких як зарості водоростей, коралові рифи або мангрові ліси. Ці риби територіальні, самці захищають площу біля одного квадратного метру, тоді як території самок приблизно в сто разів більші. Зазвичай риби використовують камуфляж, ховаючись серед водоростей або коріння мангрів, маючи кольори від зеленого до коричневого або сірого. У випадку соціальних подій або незвичайного середовища можуть змінювати колір на дуже яскравий. Морські коники є яйцеживородними та єдиними відомими тваринами, у яких вагітніє та народжує потомство самець, а не самиця.

Зовнішній вигляд

Морські коники названі так за свій зовнішній вигляд, верхня частина їх тіла нагадує голову коня. Хоча це риби, вони не мають лусок, а лише тонку шкіру, натягнуту між рядом кістяних пластин, що розташовані у вигляді кілець уздовж тіла. Кожний вид має характерне для нього число цих пластин. Морські коники плавають у вертикальному положенні, на відміну від горизонтального руху більшості риб. Також вони мають «корону» на голові, характерної форми для кожного виду. Вони плавають дуже повільно, переважно використовуючи спинний плавець, що швидко коливається, та нагрудні плавці, що використовуються ними для повороту. Саме через повільний рух у воді вони змушені ховатися в природних укриттях, обвиваючись навколо них за допомогою свого хвоста. Їх довгі хоботки використовуються для засмоктування їжі, а їх очі можуть рухатися незалежно на кожній стороні голови, подібно до очей хамелеона. Харчуються вони невеликими ракоподібними, дрібною рибою та планктоном.

Залицяння та розмноження

Коли самець і самиця проявляють взаємний інтерес один до одного на початку шлюбного сезону, вони залицяються один до одного протягом кількох днів, попри перешкоди інших особин. Протягом цього часу вони часто змінюють колір, плавають поруч, тримаючись разом хвостами або тримаючись за одне стебло водоростей та коливають в унісон, здійснюючи так званий «передшлюбний» танець. Цей танець поступово переходить у «справжній шлюбний танець», що триває близько 8 годин, протягом яким самець прокачує воду через яєчну порожнину свого тіла, розширюючи та прочищаючи її, демонструючи самиці її привабливу порожнечу. Коли яйця в організмі самиці досягають зрілості, вона та її самець спаровуються, дрейфуючи разом за межі заростів, часто у спіральному русі. Протягом цього руху самиця вставляє свій яйцекладний орган в яєчну порожнину самця, відкладаючи свої яйця, які автоматично запліднюються самцем. Запліднені яйця залишаються в цій порожнині та вкриваються його тканинами^[1]. Згідно з недавніми дослідженнями, самець виділяє сперму в навколишню воду, а не безпосередньо в яєчну порожнину^[2]. В більшості випадків вагітність триває від двох до трьох тижнів.

Коли самиця відкладає від кількох десятків до кількох тисяч яєць в порожнину самця, її тіло звужується, а тіло самця роздувається. Після цього обидва морських коника повертаються до заростів, а самиця залишає самця. Вважається, що відносно довга і складна поведінка залицяння призначена синхронізувати обох партнерів, таким чином, що самець готовий прийняти яйця, коли самиця готова їх відкласти. Організм самця не постачає поживних речовин до яєць, хоча постачає кисень та гарантує контрольовані умови «висиджування», такі як солоність середовища. Мальки вилуплюються в порожнині самця та народжуються живими^[3]^[4]. Протягом вагітності самця, його партнерка щоденно відвідує його, надаючи «ранкові привітання». Самиця плаває поруч із самцем протягом 6 хвилин, її поведінка нагадує передшлюбний танець. Обидва партнери змінюють колір, обвиваються хвостами разом або навколо стебел водоростей. Після цього самиця залишає самця до наступного ранку.^[3]

Самець народжує від 5 до 2 тис. мальків за раз, залежно від виду^[5]. Під час народження самець здійснює м'язові скорочення, виштовхуючи мальків зі своєї порожнини. Зазвичай народження відбувається вночі, а вже вранці, коли повертається самиця, самець готовий отримати нову порцію яєць. Подібно до більшості риб, морські коники не доглядають за своїм потомством після народження. Мальки часто стають жертвами хижаків або можуть загинути в морських течіях, які відносять їх далеко від рідних заростів або у райони з несприятливими температурами. Зазвичай не більш як 5 мальків з тисячі досягають статевої зрілості, що пояснює велике число яєць. Виживання мальків, проте, відносно високе в порівнянні з більшістю видів риб, через захист ікри під час виношування її самцем,^[4] подібно до інших видів яйцеживородних риб, що пояснює цінність цього процесу.

Види

Hippocampus abdominalis Lesson, 1827
Hippocampus algiricus Kaup, 1856
Hippocampus angustus Günther, 1870
Hippocampus barbouri Jordan & Richardson, 1908
Hippocampus bargibanti Whitley, 1970
Hippocampus breviceps Peters, 1869
Hippocampus camelopardalis Bianconi, 1854
Hippocampus capensis Boulenger, 1900
Hippocampus casscsio Zhang, Qin, Wang & Lin, 2016
Hippocampus colemani Kuiter, 2003
Hippocampus comes Cantor, 1850
Hippocampus coronatus Temminck & Schlegel, 1850
Hippocampus dahli Ogilby, 1908
Hippocampus debelius Gomon & Kuiter, 2009
Hippocampus denise Lourie & Randall, 2003
Hippocampus erectus Perry, 1810
Hippocampus fisheri Jordan & Evermann, 1903
Hippocampus guttulatus Cuvier, 1829
Hippocampus haema Han, Kim, Kai & Senou, 2017
Hippocampus hippocampus (Linnaeus, 1758)
Hippocampus histrix Kaup, 1856
Hippocampus ingens Girard, 1858
Hippocampus japapigu Short, Smith, Motomura, Harasti & Hamilton, 2018
Hippocampus jayakari Boulenger, 1900
Hippocampus jugumus Kuiter, 2001
Hippocampus kelloggi Jordan & Snyder, 1901
Hippocampus kuda Bleeker, 1852
Hippocampus minotaur Gomon, 1997
Hippocampus mohnikei Bleeker, 1854
Hippocampus nalu Short, Claassens, Smith, Brauwer, Hamilton, Stat & Harasti, 2020
Hippocampus paradoxus Foster & Gomon, 2010
Hippocampus patagonicus Piacentino & Luzzatto, 2004
Hippocampus planifrons Peters, 1877
Hippocampus pontohi Lourie & Kuiter, 2008
Hippocampus pusillus Fricke, 2004
Hippocampus reidi Ginsburg, 1933
Hippocampus satomiae Lourie & Kuiter, 2008
Hippocampus sindonis Jordan & Snyder, 1901
Hippocampus spinosissimus Weber, 1913
Hippocampus subelongatus Castelnau, 1873
Hippocampus trimaculatus Leach, 1814
Hippocampus tyro Randall & Lourie, 2009
Hippocampus waleananus Gomon & Kuiter, 2009
Hippocampus whitei Bleeker, 1855
Hippocampus zebra Whitley, 1964
Hippocampus zosterae Jordan & Gilbert, 1882

Викопні види

†Hippocampus sarmaticus Žalohar, Hiti, Križnar, 2009
†Hippocampus slovenicus Žalohar, Hiti, Križnar, 2009

Цікаві факти

В Україні, після підриву Каховської ГЕС у Чорне море вперше за 20 років повернулися мармурові краби та морські коники. Науковці пов'язують повернення морських мешканців саме із підривом Каховської ГЕС, відсутністю активного судноплавства та туризму^[6].