Морозюк Георгій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морозюк.
Георгій Морозюк
Ім'я при народженніГеоргій Іванович Морозюк
Народився15 квітня 1944(1944-04-15)
с.Ступно нині Здолбунівський район, Рівненська область
Помер19 листопада 2021(2021-11-19) (77 років)
Рівне
Національністьукраїнець
Громадянство УРСР→Україна Україна
Діяльністьактор
Роки діяльності1967 — 2021 
ДружинаЕмілія
IMDbnm0606169
Нагороди та премії
Народний артист України

Георгій Іванович Морозюк (нар. 15 квітня 1944, с.Ступно, нині Здолбунівський район, Рівненська область — 19 листопада 2021, Рівне) — радянський і український актор театру та кіно. Народний артист України (1993). Актор Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру.

Помер 19 листопада 2021 року у м. Рівне через тяжкий перебіг хвороби.

Життєпис

Георгій Морозюк народився 15 квітня 1944 року в селі Ступно, нині Здолбунівський район, Рівненська область. Був шостою дитиною у багатодітній сім'ї. У 13 років втратив батька[1].

Навчався у Ступнівській десятирічній школі. Після закінчення школи та служби в армії Георгій Морозюк вступає до Київської театральної студії театру ім. Івана Франка. В студентські роки в Києві знімається в одному із фільмів режисера Гайдая. Відтоді й почалося його професійне акторське життя.

Ще будучи школярем виступав на районних і обласних сценах, де проводились різноманітні конкурси і огляди.

З 1967 по 1997 рік працює актором Львівського обласного драматичного театру в Дрогобичі, де зіграв сотні ролей як і української, так і зарубіжної класичної драматургії.

У 1993 році отримує звання народного артиста України.

З 1997 року працює на сцені Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру разом із своєю дружиною Емілією[2].

Окрім театру Георгій Морозюк знімається і у кіно. Його популярність, як кіноактора, почалася із фільму режисера Володимира Денисенка «Високий перевал» (1982), де він грав роль негативного персонажа Юзя. Знімався у фільмах відомих режисерів Миколи Мащенка та Юрія Іллєнка.

Помер 19 листопада 2021 року у Рівному.

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1978 ф Спокута чужих гріхів брат Ігнатій
1982 ф Високий перевал Юзьо
1983 ф Легенда про княгиню Ольгу гонець Вівера
1983 ф Легенда про безсмертя контррозвідник
1988 ф Загибель богів короткометражний фільм
1989 ф Савраска редактор
1990 ф Українська вендета Корній
1990 ф Меланхолічний вальс дядько Софії
1991 ф Голод-33 Мирон Катранник, головна роль
1991 ф Нам дзвони не грали коли ми вмирали епізод
1992 ф Вінчання зі смертю священик
1992 ф Гра всерйоз Трофимич
1993 ф Гетьманські клейноди Телеп
1993 ф Золоте курча Вовк Вова, поет і музикант
1996 ф Страчені світанки Василенко, головна роль
1999 ф Як гартувалась сталь кит.: 钢铁是怎样炼成的 командарм
2000 ф Нескорений Голуб, станичний ОУН
2000 ф Чорна рада Петро Сердюк, запорожець
2004 ф Залізна сотня селянин
2004 ф Украдене щастя епізод
2006 ф Богдан-Зиновій Хмельницький Воронченко, козачий полковник
2007 ф Добрий день, Вам рос. Здравствуйте, Вам! Георгій Вікторович, батько Ганни
2008 ф Владика Андрей епізод

Джерела

  • Виткалов С. Народний артист України Георгій Морозюк у вимірах професіональної театральної творчості республіки / С. Виткалов // Виткалов С. В. Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах: митці, художні колективи та організатори культурно-мистецького життя краю: монографія / С. В. Виткалов. — Рівне: Дятлик М. С., 2014. — С. 174—179.
  • Матвіїв А. А йому [- рівненському актору Георгію Морозюку] вже сімдесят? / А. Матвіїв // Рівне вечірнє. — 2014. — № 29/17 квіт./. — С. 13.
  • Цимбалюк Є. Із 70 прожитих років — півстоліття на сцені / Є. Цимбалюк // Вільне слово. — 2014. — № 37/22 трав./. — С. 15.

Примітки

  1. ↑ Народний артист України Георгій Морозюк розмовляє з… гадюками. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 16 квітня 2017.
  2. ↑ Георгій Морозюк: «Актор повинен спалювати себе на сцені». Архів оригіналу за 16 листопада 2004. Процитовано 16 квітня 2017.

Посилання