Сергі́й Вале́рійович Моро́з (1976—2023) — український військовослужбовець, старший сержант, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[1].
Життєпис
Народився 30 вересня 1976 в місті Шостка. Його виховували дідусь з бабусею. Навчався в Шосткинській загальноосвітній школі № 4, потім здобував освіту в ПТУ-19.
Успішно займався підприємницькою діяльністю — мав веломагазин «Крути педалі» та сервісний центр. Також працював далекобійником, їздив Європою.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік повернувся з роботи за кордоном та відразу почав шукати можливості потрапити до війська. Поки він очікував на дзвінок з військкомату, волонтерив на Київщині та Чернігівщині[2].
Поповнив лави 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду командира відділення — командира машини. За успішне виконання бойових завдань нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
Залишилися дружина, донька та син.
Загибель
21 серпня 2023 року прийняв свій останній бій біля села Андріївки Бахмутського району Донецької області, після якого вижив, будучи важко пораненим. Помер 02023-08-2424 серпня 2023 в Дніпровській лікарні ім. Мечникова від отриманих поранень[3].
Похований 28 серпня 2023 на Алеї Слави Лук‘янівського кладовища у Києві[4]. В місті Шостка вулицю Кутузова перейменували на честь Сергія Мороза[5][6].
На честь Сергія Мороза названо штурмовий взвод 3 ОШБр «FROST».
Примітки
