PROFILPELAJAR.COM

Мовленнє́вий апара́т, також апара́т мо́влення, інакше о́ргани мо́влення чи мовленнє́ві о́ргани — анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків (фонем) — артикуляції.

Мовленнєвий апарат складається з органів дихання й органів, які безпосередньо беруть участь у творенні звуків, зокрема: гортань, голосові зв’язки, язик, м’яке й тверде піднебіння, зуби верхньої та нижньої щелеп, губи, носопролиг (верхня частина пролигу, розташована позад порожнини носа, й умовно відмежована від ротопролигу площиною, в якій лежить тверде піднебіння) та резонаторні нутро́вини (порожнини).

Система органів мовлення

Мовленнєвий апарат не є окремим органом людського тіла, але поєднанням органів дихальної та травної систем, в якому умовно виділяють три поверхи: нижній, середній і верхній.

Нижній поверх

Виконують функцію накопичування та видихання необхідного для творення звуків повітря.

Середній поверх

Гортань:

На цьому поверсі твориться акустичний характер (співвідношення шуму та голосу) звуків. Виділяють три основні положення пірамідальних хрящів і голосових зв’язок, відповідно до яких творяться відповідні звуки:

видих — голосові зв’язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить гортанну щілину.
шепіт — голосова щілина звужена, міжхрящова залишається доволі широкою, видихуване повітря створює слабкий шум.
голос — пірамідальні хрящі зближені, міжхрящова щілина закрита. Міжзв’язкова щілина дуже вузька, голосові зв’язки напружені та коливаються ритмічно під тиском повітряного струменю — виникає тон.

Верхній поверх

У цих нутровинах, які є своєрідними резонаторами, творяться обертони та резонаторні тони й шуми, що породжує конкретні звуки.

Фази артикуляції

Екскурсія (приступ) — початковий рух органів мовлення, підготовка їх до вимови звука.
Кульмінація (витримка) — положення органів мовлення в момент вимовляння звуків.
Рекурсія (відступ) — повернення органів мовлення у вихідне положення.

Участь артикуляції органів мовлення

За участю в артикуляції органи мовлення поділяються на активні та пасивні.

Активні органи

Активні органи мовлення є рухомими, виконуючи головну роботу творення звуків. До них належать:

Проте не в усіх випадках активні органи мовлення беруть участь в артикуляції звуків. Зокрема язик — найактивніший орган мовлення — при вимові [б] чи [п] практично залишається нерухомим.

Пасивні органи

Пасивні органи мовлення є нерухомими, виконуючи допоміжну функцію творення звуків. До них належать:

Див. також

Артикуляція — творення звуків.
Мовлення

Література

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005, стор. 106—110
Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова. — К.: Видавничий центр «Академія», 2006, стор. 9-11