Михайлов Павло Васильович
Народився	7 липня 1908(1908-07-07) м. Петергоф, Російська імперія
Помер	20 грудня 1980(1980-12-20) (72 роки) м. Одеса, УРСР, СРСР
Поховання	Другий Християнський цвинтар (Одеса)
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Заклад	Одеський російський драматичний театр
Нагороди
IMDb	ID 1995141

Павло Васильович Михайлов (7 липня 1908, Петергоф, Російська імперія – 20 грудня 1980, Одеса, УРСР, СРСР) — театральний актор. Народний артист Української РСР (1954).

П. В. Михайлов народився 7 липня 1908 році у Петергофі.

У 1929 році закінчив Ленінградську драматичну студію імені М. Ходотова.

Під час навчання грав на професійній сцені Ленінградського театру при Центральному домі  мистецтв.

У 1930—1933 роках був актором Ленінградського Великого драматичного театру, у 1936—1939 роках — актором Свердловського театру драми.

У 1933—1936, 1939—1941  роках та з 1945 року і до кінця життя працював в Одеському російському драматичному театрі ім. А. Іванова, в якому зіграв 300 ролей.

Одним з центральних у творчості актора став образ В. І. Леніна у трилогії М. Погодіна «Людина з рушницею», «Кремлівські куранти», «Третя патетична».

У роки нацистської навали працював у театрах Йошкар-Оли та Куйбишева.

Був актором широкого діапазону. Знявся у 7 кінострічках.

Неодноразово обирався головою правління Одеського міжобласного відділення Українського театрального товариства.

Помер 20 грудня 1980 року в м. Одеса. Похований на 27 ділянці Другого християнського кладовища.

• Бен Акіба — «Уріель Акоста» (К. Гуцков);

• Іржі — «Мати» (К. Чапек);

• Жадов — «Тепленьке місце» (О. Островський);

• Лопахін — «Вишневий сад» (А. Чехов);
• Астров — «Дядя Ваня»  (А. Чехов);

• Лєвшин — «Вороги» (М. Горький);

• Агабо — «Поки гарба не перекинулася» (О. Іосіліані);

• Дядюшка Вано — «Не бійтеся, мамо» (Н. Думбадзе);

• Карбишев — «Коли мертві оживають» (І. Рачада);

• Лір — «Король Лір» (В. Шекспір);
• Жухрай — «Як гартувалася сталь» (М. Островський);
• Гай — «Мій друг» (М. Погодін);

• Муромський — «Справа» (О. Сухово — Кобилін);
• Швандя — «Любов Ярова» (К. Треньов);

• Клеон — «Забути Герострата» (Г. Горін) та інші.

• Грав у виставах «Так і буде» (К. Симонов), «За тих, хто у морі» (Б. Лавреньова), «Крадіжка» (Дж. Лондон), «Раки» (С. Михалков), «Уступи місце завтрашньому дню» (В. Дельмар).

• Секретар обкому партії — «Одеські канікули»;
• Начальник залізниці — «Водив поезди машиніст»;
• Аркадьєв — «Виправленому вірити»;
• Ковальов — «Зміна починається о шостій»;
• Василь Захарович — «Сторінки минулого»
• Капитан 1 ранга — «Тінь біля пірсу»;
• Епізод — «Воскресіння».

• Ордени Леніна, Трудового Червоного Прапора.

• Медалі.

• Почесне звання «Народний артист УРСР» (1954).

• Украинская советская энциклопедия: В 12 т., 13 кн. — Т. 6. — К.: ГР УСЭ, 1981. — С. 512.
• Свет негаснущих звёзд/ Р. Бродавко// Одесский вестник. — 2001. — 4 августа.

• Михайлов П. В./ Т. Щурова// Они оставили след в истории Одессы// http://odessa-memory.info/%22index.php?id=487 [Архівовано 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Біографія [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Михайлов П. В. [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.]