У 1946—1949 роках — токар заводу Машино-ремонтного тресту в місті Харкові.
З 1949 року — токар механічного цеху Харківського паровозобудівного (з 1958 року — машинобудівного) заводу імені Малишева (пізніше — Харківський завод транспортного машинобудування імені Малишева, а з 1978 року — виробниче об'єднання «Завод імені Малишева»).
Денні завдання виконував на 200 %, здавав продукцію з першого разу, працював з особистим клеймом. Один з ініціаторів соціалістичного змагання «П'ятирічку — за 4 роки!».
Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 28 липня 1966 року за видатні заслуги у виконанні плану 1959—1965 років і створення нової техніки Михайлову Герману Леонідовичу надано звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
У 1968 році закінчив 10 класів середньої школи робітничої молоді в місті Харкові.
У 1980-ті роки — секретар Харківської обласної ради професійних спілок.
Потім — на пенсії в місті Харкові.
Помер 9 червня 1999 року. Похований в Харкові на цвинтарі № 2.
