PROFILPELAJAR.COM

**Василь Якович Мирович**
Василь Якович Мирович;
	Мирович перед тілом Івана VI. Картина Івана Творожникова (1884)
Народився	1740; Сибір
Помер	15 вересня 1764; Санкт-Петербург
Рід	Мировичі
Підданство	Російська імперія
Походження	українець
Конфесія	православний

Мирович Василь Якович (нар. 1740 — пом. 15 вересня 1764) — підпоручник 25-го Смоленського піхотного полку, що спробував звільнити ув'язненого в Шліссельбурзькій фортеці колишнього імператора Івана Антоновича і звести його на російський престол, втім затія кінчилась невдачею. По велінню Катерини II Мировича прилюдно стратили.

Життєпис

Походження

Дід Василя, Федір Іванович, був генеральним бунчужним в гетьмана Івана Мазепи й залишився з ним до кінця, а відтак емігрував. Його діти Петро та Яків з матір'ю Ганною Полуботок жили до 1723 у сім'ї дядька, пізніше в Санкт-Петербурзі, а по його смерті — «на наемных разных квартерах». Пів року вчились в академії, але через скруту покинули навчання. Згодом Яків став секретарем графа Антонія Потоцького, литовського посла в Росії. Разом з ним він їздив 1731 р. до Польщі, де навідав батька. В 1375 Я. Мировича призначили воєводою в Кузнецьку Сибірської губернії^[1].

«Шлиссельбургская нелепа»

У липні 1764 року Мирович, будучи офіцером караульної команди в Шліссельбурзькій фортеці, намагався здійснити палацовий переворот з метою скинення з престолу Катерини ІІ і проголошення імператором Івана VI Антоновича. Спроба перевороту, можливо, була спричинена прагненням Мировича, посадивши на престол Івана VI, який перебував в ув'язненні у фортеці, домогтися розширення політичної автономії України. Уночі проти 5 липня 1764 року група солдатів на чолі з Мировичем захопила фортецю. Однак на цей час офіцери внутрішньої варти, відповідно до інструкції Катерини II, вже вбили Івана VI.