Мечислав Сокол-Шахін

Мечислав Сокол-Шахін
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження18 вересня 1889(1889-09-18) Редагувати інформацію у Вікіданих
Житомир, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1940 Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
розстріл Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМеморіал жертв тоталітаризму Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Званняполковник Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвиПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
золотий хрест Заслуги Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Пам'ятна медаль за війну 1918-1921
CMNS: Мечислав Сокол-Шахін у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Мечислав Сокол-Шахін із дружиною Теодозією, 6-річною донькою Яніною та 1-річним сином Станіславом. Барановичі 1927 р.

Мечислав Сокол-Шахін (нар. 18 вересня[uwaga 1] 1889 р. в Житомирі, пом. навесні 1940 р. в Харкові) — піхотний полковник у польській армії, жертва розстрілу в Катині.

Автобіографія

Син Яна та Генріка, уроджений Левицький. Під час Першої світової війни служив у російській армії. У Війську Польському з 1919 року. Учасник війни з більшовиками. 1 березня 1920 року з запасного батальйону 21-го піхотного полку «призначений» до командування Литовсько-Білоруського фронту[1]. У період із 10 березня по 6 квітня 1920 р. командував 21-м піхотним полком «Діти Варшави»[2]. Потім служив офіцером за наказом командувача 1-ї армії, а згодом командиром 3-го батальйону 28-го стрілецького полку Каньовського.

3 травня 1922 р. надано звання підполковника зі старшинством 1 червня 1919 р. і 236-го в офіцерському корпусі піхоти[3]. У липні 1922 року був затверджений заступником командира 22-го піхотного полку в Седльце[4][5]. Із 1927 року — командир 78-го піхотного полку в Барановичах[6][7]. 1 січня 1929 року отримав звання старшого полковника 1 січня 1929 року і другий в офіцерському корпусі піхоти[8]. У серпні 1935 р. переведений до Перемишльської міської комендатури комендантом[9].

За часів ІІ Польської Республіки був військовим поселенцем Слонімського повіту[10].

Під час вересневої кампанії 1939 року залишився на посаді коменданта міста і брав участь в обороні Перемишля[11].

Після агресії СРСР проти Польщі в 1939 році потрапив у радянський полон. Перебував у таборі військовополонених у Старобільську. Навесні 1940 р. був убитий НКВС у Харкові й похований у П'ятихатках. Із 17 червня 2000 року похований на кладовищі жертв тоталітаризму в Харкові.

Указом Президента Республіки Польща Леха Качинського від 5 жовтня 2007 р. посмертно присвоєно звання бригадного генерала[12]. Заохочення було оголошено 9 листопада 2007 року у Варшаві під час церемонії «Пам'ятаємо Катинь — вшануймо пам'ять Героїв».

Докладніше: Awanse generalskie oficerów II Rzeczypospolitej Polskiej z 2007

Ордени та відзнаки

Див. також

Коментарі

  1. ↑ W Dzienniku Personalnym Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 2 z 26 stycznia 1934 roku, s. 22 sprostowano datę urodzenia płk. Mieczysława Sokół-Szahina z 6 września 1889 roku na 18 września 1889. Datę urodzenia 6 września podała Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego: Charków, którą wydała Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa w 2003.

Виноски

  1. ↑ Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 9 z 13 marca 1920 roku, s. 205.
  2. ↑ Księga chwały piechoty, praca zbiorowa, Warszawa 1992, reprint wydania z 1939 r.
  3. ↑ Lista starszeństwa, 1922.
  4. ↑ Rocznik Oficerski, 1923.
  5. ↑ Rocznik Oficerski, 1924.
  6. ↑ Rocznik Oficerski, 1928.
  7. ↑ Rocznik Oficerski, 1932.
  8. ↑ Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 1 z 4 stycznia 1929 roku, s. 1.
  9. ↑ Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 11 z 31 sierpnia 1935 roku, s. 109.
  10. ↑ Osadnicy wojskowi – lista kompletna (PDF). с. 187. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 15 грудня 2021.
  11. ↑ Dalecki, 1989.
  12. ↑ M.P. z 2007 r. nr 85, poz. 885

Бібліографія