PROFILPELAJAR.COM

Метро-2 — неофіційна назва секретної системи підземного метро паралельної громадському Московському метрополітену (відомому як Метро-1 у зрівнянні з Метро-2).

Інформація

Імовірно, система була побудована або принаймні запущена за часів Йосипа Сталіна.

У КДБ отримало кодову назву Д-6. Імовірно, досі експлуатується Головним управлінням спеціальних програм та Міністерством оборони^[1].

Метро-2 має чотири лінії, які пролягають на глибині 50—200 метрів. Вважається, що воно з'єднує Кремль зі штаб-квартирою ФСБ, урядовим аеропортом Внуково-2, підземним містом у Раменках, а також іншими важливими державними об'єктами.

У 1994 лідер групи міських дослідників «Диггеры подземной планеты» стверджував, що знайшов вхід у Метро-2^[2].

Влітку 1992 року літературно-публіцистичний журнал «Юность» опублікував роман автора Володимира Гоніка «Преисподняя», дія якого відбувається у підземному бункері в Москві. У 1993 році в інтерв'ю з редактором газети і Гоніком, автор заявив, що роман був написаний на основі інформації, зібраної за попередні 20 років двома з них. Гонік зізнався, що працював над книгою з 1973 по 1986 рік.

У наступні роки він стверджував, що бункери, а отже так зване «Метро-2», використовувалися керівництвом Політбюро та КПРС, а також їхніми родинами, на випадок війни. За його словами, на початку 1970-х генеральний секретар КПРС Леонід Брежнєв особисто відвідав головний бункер і у 1974 нагородив тодішнього голову КДБ Юрія Андропова медаллю Героя Соціалістичної Праці. Очевидно, у кожного члена ЦК була квартира площею 180 м² з кабінетом, вітальнею, кухнею та ванною. Гонік стверджує, що зібрав цю інформацію працюючи лікарем у поліклініці міністерства оборони.

Проте історичні свідчення малюють набагато більш консервативну картину, до кінця 1960-х років існувала лише одна «лінія» — від Кремля, а саме ділянки 103, до ділянки 54 на південь від МДУ з відгалуженням на північний захід від нього, до району залізничної платформи Матвіївська та ДВ-1^[3]. Додаткові лінії до Внуково, швидше за все, побудували пізніше.

Можливі лінії

Наведені нижче лінії не підкріплені історичними або іншими свідченнями. Лінія Д6 може бути інтерпретацією спільноти дослідників міст про реальні тунелі, таких як об'єкт «Філія» — глибокий одноколійний тунель повітряного постачання. Однак вони починаються в Кремлі, а саме на ділянці 103, з'єднуючись із ділянкою «Філія», а не в комплексі міністерства оборони на Знам'янці.

Лінія Д6 — єдина лінія, яка була досліджена і навіть сфотографована ентузіастами. Станції названі неофіційно, а за їхніми очевидними властивостями.
Лінія аеропорту Внуково — побудована для екстреної евакуації уряду. Аеропорт Внуково, в перші роки після будівництва, був аеропортом, який використовувався тільки у військових цілях, але зараз він має і цивільно-комерційні послуги.
Лінія Ізмайлово — побудована для ракетних військ стратегічного призначення. Стверджується, що вона була частково зруйнована у 1970-х роках^[4].