Мері Монтегю

Мері Монтегю
англ. Mary Montagu
Ім'я при народженніангл. Mary Pierre
Народилася15 травня 1689(1689-05-15)[2][1][4]
Holme Pierrepontd, Рашкліфф, Ноттінгемшир[d], Ноттінгемшир, Англія
Померла21 серпня 1762(1762-08-21)[1][2][…] (73 роки)
Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Королівство Велика Британія
·злоякісна пухлина
ПохованняGrosvenor Chapel, Mayfaird
Країна Королівство Англія
 Королівство Велика Британія
Діяльністьмандрівниця-дослідниця, поетеса, драматургиня, редакторка, письменниця
Галузьпоезія і літературна діяльністьd[5]
Знання мованглійська[6][5][7]
Титулледі[8]
БатькоEvelyn Pierrepont, 1st Duke of Kingston-upon-Hulld[9][10]
МатиMary Feildingd[9][10]
Брати, сестриWilliam Pierrepont, Earl of Kingstond[10], Evelyn Pierrepontd[10] і Frances Pierrepontd[10]
У шлюбі зSir Edward Wortley Montagud[10]
ДітиMary Stuart, Countess of Buted[9][10] і Edward Wortley Montagud[11][10][12]

Леді Мері Вортлі-Монтегю, до шлюбу П'єрпонт (англ. Mary Wortley Montagu); 15 травня 1689, Лондон — 21 серпня 1762, Лондон) — англійська письменниця і мандрівниця, протофеміністка. Відома науково цінними «Турецькими листами», першим твором світської жінки про мусульманський Схід.[13] Вперше привезла в Європу ранню техніку щеплення віспи (варіоляція).[14]

Дружина посла Британської імперії в Османській імперії, представниця вищої аристократії Великої Британії (з сім'ї герцога; чоловіком її дочки був прем'єр-міністр Джон Стюарт).

Життєпис

Мері П'єрпонт народилася в Лондоні 15 травня 1689 року у забезпеченій сім'ї Евеліна П'єрпонта, 5-го графа Кінгстон-на-Халлі. Хрещена 26 травня у церкві Святого Павла в Ковент-Гарден.[15] Родині належали маєток Торсбі-хол і Хольм-П'єрпонт у Ноттінгемширі, будинок у Вест-Діні в Вільширі. У Торсбі-холі розташовувалася одна з найкращих приватних бібліотек Англії, і Мері з любов'ю користувалася нею. Бібліотека була втрачена під час пожежі Торсбі-холу в 1744 році.

У коло близьких друзів леді Мері входила Мері Естел, відома боротьбою за права жінок, і Енн Вортлі Монтегю, онука графа Едварда Монтегю. Вона вела з Монтегю жваве листування, однак листи Монтегю часто були обробками чернеток, написаних її братом сером Едвардом Вортлі Монтегю. Після смерті Енн в 1709 році листування Едварда і Мері продовжилася безпосередньо, і Монтегю зробив П'єрмонт пропозицію.

Батько Мері, до цього часу виведений в маркізи Дорчестера, відмовив Монтегю, не бажаючи робити його спадкоємцем своїх володінь. Переговори не дали результату, і зважаючи на те, що Евелін П'єрпонт збирався видати дочку за іншого претендента на її руку, в 1712 році Едвард і Мері втекли і таємно повінчалися.

Перші роки сімейство провело відокремлено, а в 1715 році чоловік став членом парламенту від Вестмінстера, а незабаром після цього лордом-комісіонером Скарбниці. Незабаром леді Мері Монтегю приєдналася до нього у Лондоні і завдяки гострому розуму швидко завоювала важливе місце при дворі.

У 1716 році Едвард Вортлі Монтегю був призначений послом Великої Британії в Стамбулі. Подорож туди і життя в Стамбулі леді Мері описала в так званих «Листах з турецького посольства». Ці листи надихнули ряд наступних мандрівниць-письменниць і орієнтальне мистецтво Європи. В 1717 Едвард Монтагю був відкликаний, але подружжя прожило в Стамбулі до 1718 року.

Мері Монтегю привезла в Лондон зі Стамбула відомості про прийняту в Османській імперії варіоляцію — ранню практику щеплення віспи. Вона залишалася єдиним засобом щеплення віспи до винаходу Едвардом Дженнером більш безпечної вакцинації за допомогою коров'ячої віспи в 1790-х. Незважаючи на опозицію британських медиків і громадськості, які вважали варіоляцію негідним «орієнтальним» методом, діти королівської родини були успішно вакциновані проти віспи.[14]

Бібліографія

  • Halsband, Robert (1956). The Life of Lady Mary Wortley Montagu (вид. Illustrated). Oxford: Clarendon Press.
  • The complete letters of Lady Mary Wortley Montagu, 3 vols, edited by Robert Halsband, Oxford: Clarendon Press, 1965-67.
  • Romance Writings, edited by Isobel Grundy, Oxford: Clarendon Press, 1996.
  • Essays and Poems and Simplicity, a Comedy, edited by Isobel Grundy, Oxford: Clarendon Press, 1977, revised 2nd 1993.
  • Lady Mary Wortley Montagu: Comet of the Enlightenment, Isobel Grundy, Oxford University Press, USA; New edition 2001 714 pp ISBN 0-19-818765-3
  • The Letters and Works of Lady Mary Wortley Montagu, Lord Wharncliffe and W. Moy Thomas, editors. London: Henry G. Bohn, 1861.
  • Prescott, Sarah. Lady Mary Wortley Montagu: Comet of the Enlightenment, Isobel Grundy 1999. Review of English Studies, New Series, Vol. 51, No. 202 (May, 2000), pp. 300—303

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б FemBio database
  4. ↑ A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — P. 321. — ISBN 978-1-85743-228-2
  5. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ WeChangEd
  9. ↑ а б в Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  10. ↑ а б в г д е ж и Kindred Britain
  11. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  12. ↑ Монтегю, Мэри Пирпонт // Молочница — Наручи — 1916. — Т. 27.
  13. ↑ Melman 1992
  14. ↑ а б Sequence 263 (Page 59): Montagu, Mary Wortley. Letters of the Right Honourable Lady M--y W---y M----e :written, during her travels in Europe, Asia and Africa, to persons of distinction, men of letters, &c. in different parts of Europe : which contain, amo. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 27 серпня 2008.
  15. ↑ Isobel Grundy, Lady Mary Wortley Montagu, p. 5. Oxford UP (1999).

Посилання