|1 = розмір_зображення
=
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Меркур'єв.
Меркур'єв Валентин Михайлович (нар. 14 жовтня 1937(19371014) пом. 10 травня 2016) — український письменник, поет, журналіст. Член Національної спілки письменників України, член Міжнародного співтовариства письменницьких спілок, лауреат літературних премій імені Б. Л. Горбатова, імені М. Чернявського.[1]
Біографія, творчий доробок
Валентин Михайлович Меркур'єв народився 14 жовтня 1937 року в селі Янди Усть — Удинського району Іркутської області. В воєнні роки залишився без батьків. Виховання проходило в Усть-Удинському дитячому будинку, з якого його у 1949 році було направлено в Абаканське ремеслене училище. Навчався на формувальника-літейщика та електрозварника. Закінчив Літературний інститут ім. Горького у Москві.
Приїхав до України у 60-ті роки. Перші твори було надруковано у місцевих газетах, став потрапляти до поетичних збірників.[2] Крім поезії відмітився як прозаїк, публицист, перекладач. Автор книг: «Голос сердца», «Рассвет в дороге», «Плечо друга», «Зелёный замок», «Иду к тебе», «Письмо из бессмертия», «В царстве Купона Первого», «Борис — Цыганочка», «Дорогами судьбы»,[3] збірка пісень «В минуты радости и грусти». Один з авторів книги «Наш город Первомайск».
Література
Меркурьев В. М., Тютюнник Н. Г.. Наш город Первомайск, 1765—2010 / Меркурьев В. М., Тютюнник Н. Г.. — 2-е изд., доп. — Луганск: Пресс-экспресс, 2009. — 635 с. : a-фот. — ISBN 978-966-96934-9-5.
Примітки