Меке́нзієві го́ри або Кок-Ага́ч даглари́ (крим. Kök Ağaç dağları) — плоска лісиста височина, розчленована балками, у південній частині Бахчисарайського району, початок Внутрішнього пасмаКримських гір. Розташовані за 3,5 км на північ-північний схід від міста Інкерман. Простягаються від Любимівки між долинами річок Бельбек і Чорна до села Фронтового.

Висоти підвищуються з заходу на схід від 100 до 400 метрів над рівнем моря. Гори вкриті низькорослим лісом, їхні південні схили круті, північні — дещо пологіші. Схили складені білими мергелями.

Історична назва масиву — Кок-Агач, в перекладі з кримськотатарської мови «граб» (дослівно «сіро-блакитне дерево»).^[1]

Мекензієві гори отримали назву від імені командувача ескадрою Чорноморського флоту 1783—1786 років і одного з будівничих майбутнього міста Севастополя контр-адмірала Фоми Мекензі. У середині XVIII ст. шотландець Т. Мекензі поступив на військово-морську службу і згодом зробив блискучу кар'єру. У нагороду за службу Григорій Потьомкін подарував Мекензі ділянку землі під маєток. Хутір, що швидко виріс, природно, всі стали називати «хутір Мекензі», а згодом «хутір Мекензія». Поступово назва місця поширилася на весь гірський масив.^[2]

• Байцар Андрій. Географія Криму.: навч.-метод. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017.  358 c. .
• Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка.  — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.  224 с.
• Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
• Крим. Географічні назви [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про Крим. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.