Перші письмові згадки про село належать до XVIII ст. Мешканці села займались землеробством.
Населення в Махнівці у середині 19 століття було 413 чоловіків і 421 жінок. Церковно-приходська школа діяла з 1864 року.
Як зазначено в «Подільських Єпархіальних Відомостях» 1871 року: «Выдан паспорт 10 апреля Винницкого
уезда села Махновка и.д. псаломщика Кондрату Вороновскому на проезд в город Киев для поклонения святим местам на 14 дней».
На початку XX ст., за даними історика В. Крилова, власником Махнівки був С. П. Скандов. В селі нараховувалось 175 дворів у яких проживало 945 осіб. Найближча поштова і залізнична станція — м. Браїлів, 8 верст, найближча земська станція — м. Юзівці, 4 версти. В Махнівці діяла православна церква, школа грамоти і два водяних млини.
У вересні 1915 року місцеві селяни разом з робітниками Жмеринки розгромили поміщицький маєток.
У 1925 році до Махнівської сільської ради, що нараховувала 275 господарств з площею землі 877 десятин, належали село Лисянка і місцева сторожка Людавська дача.
Під час другого голодомору у 1932–1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 4 особи[1].
До 15 травня 2003 року входило до складу Жмеринського району.
11 червня 2016 року село повернуло історичну назву[2].
Примітки
↑Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. — ISBN 978-966-355-024-4.
Кра́сне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.236
