премія ім. Степана Будного Премія журналу «Кур'єр Кривбасу» (2007, 2008) Фонду Ковалевих (2009) Міжнародна поетична премія «Повелье Мораве» (Сербія) (2013) книга року ВВС
Василь Махно народився в Чорткові 8 жовтня 1964 р.
Закінчив Тернопільський педагогічний інститут (нині ТНПУ), викладав літературу у Тернопільському університеті, а згодом — у Ягеллонському (Краків). Неодноразово брав участь в міжнародних поетичних фестивалях. До 2000 року жив та працював у Тернополі. 2000 року виграв Зелену картку та переїхав жити та працювати до США (Нью-Йорк)[1]. Обійняв посаду ключового науковця НТШ-Америка.
Лауреат премій ім. Степана Будного (1994), журналу «Кур'єр Кривбасу» (2008, 2009), Фонду Лесі та Петра Ковалевих (2009), Міжнародної премії «Povelje Morave» (2013).
Збірка оповідань «Дім у Бейтінґ Голлов» («Видавництво Старого Лева») була визнана книгою року BBC-2015[3].
Друкувався у періодичних виданнях. Автор чотирнадцяти поетичних збірок, п’ятьох книжок есеїстики, збірки оповідань, роману та двох п’єс; його вірші, проза, есе та драми перекладено польською, німецькою, сербською, англійською, литовською, чеською, івритом, іспанською, китайською, монгольською,турецькою мовами — більше, ніж 25 мовами світу.
Перекладає сучасну польську, німецьку, американську, сербську, білоруську і російську поезію, зокрема твори Ґ. Бенна, Р. Карвера, Ф. Ларкіна. Ч. Мілоша.
Рукопис вірша з циклу "Ду Фу" Василя Махна
Поезія
«Схима» (Тернопіль: Збруч, 1993)
«Самотність цезаря» (Тернопіль: Лілея, 1994)
«Книга пагорбів та годин» (Тернопіль: Лілея, 1996)
«Лютневі елегії та інші вірші» (Львів: Каменяр, 1998)
Махнова особлива сила — в його подиву гідних образах. З давнішої творчости він приносить y нoвi вірші алогічну, a іноді антилогічну, асоціятивну чи навіть «підсвідому» організацію й цілих текстів, й окремих образів. Але в цих нових «прозаїчних» просторах така організація навіть буденних деталей стає явно домінантною: тут Махно найщільніше наближається до Ешбері, хоч ніколи нe доходить до його світу радикальної випадковості.
Богдан Рубчак, 2009.
Парадокс (і водночас закономірність) полягає в тому, що українське слово Василя Махна саме через поетів «американізм» і нью-йоркський «регіоналізм» увійшло в сучасний багатомовний і багатонаціональний поетичний контекст, набуло широкого резонансу. З-поміж українських поетів, котрі живуть і працюють як на «материку», так і в зарубіжжі, Василь Махно належить до найвідоміших, хоча не для всіх і в усьому прийнятний, наважуся навіть сказати модних, за ним ганяються ЗМІ з проханням про інтерв'ю, його багато перекладають і друкують в Америці, Європі і Росії.
Юрій Барабаш, Кур'єр Кривбасу, 2014.
«Махно — українець, який став космополітом, і космополіт, який залишається українцем. Він, мабуть, перший з українських поетів, який узяв на себе відповідальність за втрачений багатокультурний всесвіт України… Багатомовне середовище, з нью-йоркської вершини якого видно цілий світ, полегшило поетові його лінґвістичне вигнання; мало того, урбаністичну розмаїтість Америки, яка нагадує йому про багатомовний усесвіт польсько-єврейських містечок на околицях Австро-Угорської імперії, він уважає своїм власним надбанням. Із часом метод, у який Махно накопичує матеріяли для своїх творів, і самі ті твори розкриють дослідникам ставлення поета до російської літературної спадщини, польських історичних посилань, сучасної американської просодії та української культурної традиції…»[1] [Архівовано 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Йоханан Петровський-Штерн
Василь Махно виступає у воєводській бібліотеці міста Жешува, 2022
Проза
Романи
Василь Махно. Вічний календар. Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. 624 с. ISBN 978-617-679-725-8[8]
Василь Махно у своїй прозі запитує: чи дім буває у множині? Чи він взагалі буває, зважаючи на те, що ми майже завжди покидаємо дім дитинства, і що він переважно існує лише у нашій пам'яті? Чи можна повернутися додому? — і, якщо можна, то що, крім пам'яті, на нас там чекає? Чотири оповідання із збірки — про Україну («Капелюх, дактилі, сливи», «Онуфрій і Титєна», «На автобусній», «Польський ровер, руська рама»), а чотири — про життя у США («Дім у Бейтінґ Голлов», «Бруклін, 42 вулиця», «Коли на шию надівають вінок із чорнобривців», «Соло дрозда»). Тут знайдемо все, що так добре виходило у Василя Махна вже в есеях — чітко виписані деталі, ті самі, які не можна вигадати, а тільки підглянути; економність і ємність тексту; жваву сюжетну динаміку. Але головне, як на мене, полягає в філософському наповненні…[10]
Оксана Луцишина, ЛітАкцент
Поет Василь Махно продовжує розширювати межі власної творчості, освоюючи нові жанри. Після книжки есеїв «Котилася торба» автор пропонує нам збірку оповідань «Дім у Бейтінг Голлов». Мода на малу прозу, отже, триває. Але для визнаного поета книга прози — це найперше виклик критикам, шанувальникам і просто єхидним персонажам літературного процесу.[11]
Оксана Щур, ЛітАкцент
Характерною особливістю малої прози Махна є уважний погляд на момент тут-і-тепер, який дає змогу сприймати найвіддаленіше минуле як близьке. Усі тексти споріднює тема пам'яті, і вона почасти є умовою цілісности постатей і персонажів оповідань. Найяскравіше це проявляється саме в оповіданнях з північноамериканського континенту. У текстах «Дім у Бейтінґ Голлов», «Соло Дрозда», «Коли на шию надівають вінок із чорнобривців» пам'ять формує композицію тексту, що перемикається із теперішнього на минуле. Темп такого перемикання у різних оповіданнях (та й у частинах одного і того ж твору) відрізняється і дає авторові змогу то уповільнювати дію, то пришвидшити її. Юлія Ємець-Доброносова. Критика.
Василь Махно. Околиці та пограниччя. Київ: Yakaboo Publishing, 2019. 240 с. ISBN 978-617-7544-20-2
Василь Махно. Уздовж океану на ровері. Київ: Yakaboo Publishing, 2020. 336 стор. ISBN 978-617-7544-65-3
Василь Махно. З голосних і приголосних: енциклопедичний словник імен, міст, птахів, рослин та усякої свячини. Київ: Yakaboo Publishing, 2023. 384 c. ISBN 978-617-8107-61-1.
Есеї друкувалися в часописах «Критика», «Кур'єр Кривбасу».
П'єси
Махно Василь. Bitch/beach Generation // Київська Русь. Одеса. Хвилі. 2007. № 11. С. 214—240
В 2015 році український кінорежисер Олександр Фразе-Фразенко та продакшн-студія «OFF Laboratory» випустили повнометражний документальний фільм «Дім на сімох вітрах. Портрет Василя Махна»[19]. Фільм містить в собі філософські роздуми Махна, читання віршів на вулицях Нью-Йорку, хроніку з дев'яностих. Фільм виконаний у специфічному фірмовому стилі Олександра Фразе-Фразенка, який розмиває межі між документалістикою та сюрреалістичним поетичним кіно. Прем'єра відбулася на Форумі видавців у Львові[20]. Американська прем'єра відбулася взимку 2017 року в Колумбійському університеті[21]. У видавництві Harvard Book[22] на початку 2017 року вийшла книга «The House on Seven Winds. The Complete Script»[23], присвячена фільму.
Chernetsky Vitaly. From Anarchy to Connectivity to Cognitive Mapping: Contemporary Ukrainian Writers of the Younger Generation Engage with Globalization Canadian-American Slavic Studies; 2010, Vol. 44 Issue 1-2. — P. 102.
Кінь O. Махно В.: Енциклопедія сучасної України т 19, 2018, 554—555.
Lutzyshyna Oksana. «Winter Letters» Across Time and Space // The Ukrainian Weekly. 2012, June 10, p. 10
Rewakowicz Maria. Thread and Selected New York Poems // Journal of Ukrainian Studies;2010/2011, Vol. 35/36, p.391
Rudnytzky Leonid. A Poetical Voice of the Ukrainian Diaspora: Random Notes on the Poetry of Vasyl Makhno. Ukrainian Quarterly; Spring-Winter 2012, Vol. 68 Issue 1-4, p.158
Yohanan Petrovsky-Shtern, Smell of a Hallah: Jews and Jewish Civilization in Vasyl Makhno, in: Yohanan Petrovsky-Shtern / Vladimir Ze’ev Khanin (ed.), After Soviet State Antisemitism: Emigration, Transformation, and the Re-Building of Jewish Life Since 1991. Berlin 2024, (Post-Soviet Jewry in Transition; 2) ISBN 9783110790993, 241–263.
