Amorphophallus titanum автор Матильда Сміт. Зображення з Curtis's Botanical Magazine, 1891. Сміт замалювала цю рослину під час першого цвітіння у Королівських ботанічних садах в К'ю у 1889 році[10]
Сміт особливо захоплювався роботами Волтера Фітча, провідного художника Curtis's Botanical Magazine[11]. Незважаючи на невеликий досвід, Гукер закликав її показати свої роботи Фітчу, і у 1878 році вперше було опубліковано один з її малюнків[11]. Суперечки щодо оплати між Фітчем і Гукером призвели до того, що у 1877 році Фітч залишив багаторічну роботу у журналі. Це посприяло тому, що Матильда Сміт почала працювати у журналі разом із Геррієт Тізелтон-Дайер і у 1880 році стала ключовою ілюстраторкою Curtis's Botanical Magazine[9][15]. У 1879—1881 роках кожний випуск містив близько 20 її малюнків, а до 1887 року вона була майже єдиною ілюстраторкою журналу[9][12]. У 1898 році вона була призначена єдиною офіційною художницею журналу[11]. Впродовж сорока років з 1878 і до 1923 Сміт створила понад 2300 ілюстрацій для журналу[9][13][14][16].
Протягом багатьох років співпраці із Ботанічними садами в К'ю Матильда Сміт створила понад 1 500 зображень для видання Icones Plantarum, монументальної публікації про рослини К'ю, під редакцією Гукера[9]. Вона також створювала репродукції з відсутніх у томах бібліотеки К'ю пластин, і стала першою ботанічною мисткинею, що широко зобразила флору Нової Зеландії.[9][13] Її особливо цінували за здатність створювати правдоподібні ілюстрації з висохлих, деформованих, часом недосконалих зразків.[11][9][13] Її винятковий внесок призвів до того, що вона була призначена першою офіційною ботанічною ілюстраторкою Ботанічних садів в К'ю у 1898 році. У 1921 році, залишивши К'ю, Сміт стала асоційованим членом Лондонського Ліннеївського товариства[11][9]. Вона була нагороджена Меморіальною срібною медаллю ВейчаКоролівського садівничого товариства за майстерність ботанічної ілюстрації та внесок у Curtis's Botanical Magazine[11][9].
↑Ogilvie, Marilyn, and Joy Harvey. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives from Ancient Times to the Mid-20th Century. Routledge, 2003.
↑Parker, Lynn, and Kiri Ross-Jones. The Story of Kew Gardens. Royal Botanic Gardens, Kew, 2013.
↑ абвгдежиKramer, Jack 1996. Women of Flowers: A Tribute to Victorian Women Illustrators. New York, Stewart, Tabori & Chang, 1996.
↑ абHemsley, W. Botting. «The History of the Botanical Magazine 1787—1904». In Index to the Botanical Magazine. London: Lovell Reeve & Co., 1906, pp. v–lxiii.
↑Endersby, Jim. Imperial nature: Joseph Hooker and the practices of Victorian science. University of Chicago Press, 2008.
↑Page, Judith W., and Elise L. Smith. Women, Literature, and the Domesticated Landscape: England's Disciples of Flora, 1780—1870. Vol. 76. Cambridge University Press, 2011.
.svg){kind=small}
.jpg)
