PROFILPELAJAR.COM

Масове пермське вимирання, або пермсько–тріасове (P–Tr) вимирання (неформально відоме як «велике вимирання» англ. the Great Dying,^[1], або «найбільше масове вимирання всіх часів» (англ. the Greatest Mass Extinction of All Time)^[2]) — одне з п'яти масових вимирань стало межею, що розділяє пермський і тріасовий геологічні періоди, тобто палеозой і мезозой, приблизно 251,4 млн років тому^[3]^[4]. Є однією з найбільших катастроф біосфери в історії Землі, яка призвела до вимирання 96%^[5] усіх морських видів і 70% наземних видів хребетних. Катастрофа стала єдиним відомим масовим вимиранням комах^[6], коли вимерло близько 57% родів і 83% видів всього класу комах. Зважаючи на втрати такої кількості та розмаїття біологічних видів відновлення біосфери тривало набагато довше в порівнянні з іншими катастрофами, які призвели до вимирання^[5]. Моделі, за якими відбувалося вимирання, обговорюються^[7]. Різні наукові школи припускають від одного^[3] до трьох^[8] поштовхів вимирання.

Причини катастрофи

На сьогодні у фахівців відсутня загальноприйнята думка про причини вимирання. Розглядається кілька можливих причин:

поступові зміни навколишнього середовища:
- аноксія — зміни хімічного складу морської води й атмосфери, зокрема дефіцит кисню;
- підвищення сухості клімату;
- зміна океанічних течій і/або рівня моря під впливом змін клімату;
катастрофічні події:
- падіння одного або кількох метеоритів, зіткнення Землі з астероїдом, діаметром у кілька десятків кілометрів^{[2 1]};
- посилення вулканічної діяльності;
- раптовий викид метану з дна моря.

Найпоширеніша гіпотеза, згідно з якою причиною катастрофи став вилив трапів (спочатку порівняно невеликих Емейшанських трапів близько 260 млн років тому, потім колосальних сибірських трапів 251 млн років тому)^[9]^[10]. З цим могли бути пов'язані вулканічна зима, парниковий ефект через викид вулканічних газів та інші кліматичні зміни, що вплинули на біосферу^[11]^[12];

Зіткнення Землі з астероїдами

Зіткнення з астероїдом у баченні художника. У зіткненні Землі з астероїдом у кілька кілометрів діаметром виділяється енергія, що дорівнює вибуху декількох мільйонів атомних бомб.

Свідчення того, що удари астероїдів могли викликати Крейдове вимирання, призводять до підозри, що подібні події також могли б стати причиною й інших масових вимирань, зокрема, пермського. Для цього шукають кратери відповідних розмірів.

В Австралії та Антарктиді знайдено докази існування ударних подій відповідних Пермському періоду — зерна кварцу ударного походження;^[13]^[14] фулерени з включеннями інертних газів позаземного походження;^[15] фрагменти метеоритів в Антарктиці^[16] і зерна, які містять підвищений рівень заліза, нікелю та кремнію, можливо ударного походження^[17]. Одним із доказів вважають наявність 500-кілометрового кратера в районі Землі Уїлкса^[18]^[19]. Однак, достовірність більшості таких досліджень досить сумнівна^[20]^[21]^[22]^[23]. Наприклад, кварц з Антарктики, який вважався ударного походження, було нещодавно досліджено за допомогою оптичного та електронного мікроскопів, в результаті чого виявлено, що знайдені особливості швидше за все утворилися внаслідок пластичних деформацій у твердих тілах, у тектонічних процесах подібних вулканізму, а не від ударів^[24].

Декілька можливих ударних кратерів було запропоновано як можливі причини масового пермського вимирання, включаючи структуру Бедоут в північно-східній частині Австралії^[14] а також гіпотетичний Кратер Землі Уїлкса в західній Антарктиці^[25]^[26]. У кожному з цих випадків гіпотеза космічного удару не було підтверджено, і її піддано критиці. А у випадку з Землею Уїлкса, вік цих геологічних утворень дуже невизначений, і може належати до пізніших періодів.

Наслідки вимирання

Внаслідок масового вимирання на Землі зникло багато видів, цілі ряди і навіть класи; велика частина ряду парарептилій (за винятком предків сучасних черепах), багато видів риб і членистоногих (Зокрема, відомі трилобіти). Катаклізм також завдав удару світу мікроорганізмів.

Проте вимирання старих форм відкрило дорогу багатьом тваринам, які довгий час залишалися в тіні: початок і середина наступного за пермом — тріасового періоду — визначено становленням архозаврів, від яких пішли динозаври й крокодили, а згодом — птахи. Крім того, саме в тріасі з'являються перші ссавці.

Див. також

Джерела

↑ Barry, Patrick L. (28 січня 2002). The Great Dying. Science@NASA. Science and Technology Directorate, Marshall Space Flight Center, NASA. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 26 березня 2009.
↑ Erwin DH (1993). The great Paleozoic crisis; Life and death in the Permian. Columbia University Press. ISBN 0231074670.
↑ ^а ^б Jin YG, Wang Y, Wang W, Shang QH, Cao CQ, Erwin DH (2000). Pattern of Marine Mass Extinction Near the Permian–Triassic Boundary in South China. Science. 289 (5478): 432—436. doi:10.1126/science.289.5478.432. PMID 10903200.
↑ Вчені з’ясували, що Земля в минулому була схожа на “токсичний суп”. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
↑ ^а ^б Benton M J (2005). When Life Nearly Died: The Greatest Mass Extinction of All Time. Thames & Hudson. ISBN 978-0500285732.
↑ Sole, R. V., and Newman, M., 2002. «Extinctions and Biodiversity in the Fossil Record — Volume Two, The earth system: biological and ecological dimensions of global environment change» pp. 297—391, Encyclopedia of Global Enviromental Change John Wilely & Sons.
↑ Yin H, Zhang K, Tong J, Yang Z, Wu S. The Global Stratotype Section and Point (GSSP) of the Permian-Triassic Boundary. Episodes. 24 (2): 102—114.
↑ Yin HF, Sweets WC, Yang ZY, Dickins JM,. Permo-Triassic Events in the Eastern Tethys. Cambridge Univ. Pres, Cambridge, 1992.
↑ «Прошлое и будущее тектоники Земли» со ссылкой на доктора Кристофера Скотезе (Christopher Scotese), геолога Техасского Университета в Арлингтоне (University of Texas at Arlington). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 4 березня 2011.
↑ End-Permian extinction amplified by plume-induced release of recycled lithospheric volatiles / Michael W. Broadley, Peter H. Barry, Chris J. Ballentine, Lawrence A. Taylor & Ray Burgess //Nature Geoscience (2018). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
↑ «Permian-Triassic Extinction — Volcanism». Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 4 березня 2011.
↑ Jin YG, Wang Y, Wang W, Shang QH, Cao CQ, Erwin DH (2000). Pattern of Marine Mass Extinction Near the Permian–Triassic Boundary in South China. Science. 289 (5478): 432—436. doi:10.1126/science.289.5478.432. PMID 10903200.
↑ Retallack GJ, Seyedolali A, Krull ES, Holser WT, Ambers CP, Kyte FT (1998). Search for evidence of impact at the Permian–Triassic boundary in Antarctica and Australia. Geology. 26 (11): 979—982. doi:10.1130/0091-7613(1998)026<0979:SFEOIA>2.3.CO;2. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
↑ ^а ^б Becker L, Poreda RJ, Basu AR, Pope KO, Harrison TM, Nicholson C, Iasky R (2004). Bedout: a possible end-Permian impact crater offshore of northwestern Australia. Science. 304 (5676): 1469—1476. doi:10.1126/science.1093925. PMID 15143216.
↑ Becker L, Poreda RJ, Hunt AG, Bunch TE, Rampino M (2001). Impact event at the Permian–Triassic boundary: Evidence from extraterrestrial noble gases in fullerenes. Science. 291 (5508): 1530—1533. doi:10.1126/science.1057243. PMID 11222855.
↑ ; Basu AR, Petaev MI, Poreda RJ, Jacobsen SB, Becker L (2003). Chondritic meteorite fragments associated with the Permian–Triassic boundary in Antarctica. Science. 302 (5649): 1388—1392. doi:10.1126/science.1090852. PMID 14631038.
↑ Kaiho K, Kajiwara Y, Nakano T, Miura Y, Kawahata H, Tazaki K, Ueshima M, Chen Z, Shi GR (2001). End-Permian catastrophe by a bolide impact: Evidence of a gigantic release of sulfur from the mantle. Geology. 29 (9): 815—818. doi:10.1130/0091-7613(2001)029<0815:EPCBAB>2.0.CO;2. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 22 жовтня 2007.
↑ Гигантский метеорит вызвал распад сверхконтинента Гондвана («Компьюлента», 10.06.2006). Архів оригіналу за 30.12.2006. Процитовано 04.03.2011.
↑ Largest Ever Killer Crater Found Under Ice in Antarctica («Physorg», 02.06.2006). Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
↑ Farley KA, Mukhopadhyay S, Isozaki Y, Becker L, Poreda RJ (2001). An extraterrestrial impact at the Permian–Triassic boundary?. Science. 293 (5539): 2343. doi:10.1126/science.293.5539.2343a. PMID 11577203.
↑ Koeberl C, Gilmour I, Reimold WU, Philippe Claeys P, Ivanov B (2002). End-Permian catastrophe by bolide impact: Evidence of a gigantic release of sulfur from the mantle: Comment and Reply. Geology. 30 (9): 855—856. doi:10.1130/0091-7613(2002)030<0855:EPCBBI>2.0.CO;2.
↑ Isbell JL, Askin RA, Retallack GR (1999). Search for evidence of impact at the Permian–Triassic boundary in Antarctica and Australia; discussion and reply. Geology. 27 (9): 859—860. doi:10.1130/0091-7613(1999)027<0859:SFEOIA>2.3.CO;2.
↑ Koeberl K, Farley KA, Peucker-Ehrenbrink B, Sephton MA (2004). Geochemistry of the end-Permian extinction event in Austria and Italy: No evidence for an extraterrestrial component. Geology. 32 (12): 1053—1056. doi:10.1130/G20907.1.
↑ Langenhorst F, Kyte FT & Retallack GJ (2005). Reexamination of quartz grains from the Permian–Triassic boundary section at Graphite Peak, Antarctica (PDF). Lunar and Planetary Science Conference XXXVI. Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2020. Процитовано 13 липня 2007.
↑ von Frese RR, Potts L, Gaya-Pique L, Golynsky AV, Hernandez O, Kim J, Kim H & Hwang J (2006). Permian–Triassic mascon in Antarctica. Eos Trans. AGU, Jt. Assem. Suppl. 87 (36): Abstract T41A–08. Архів Abstract оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 22 жовтня 2007.
↑ Von Frese, R.R.B.; L. V. Potts, S. B. Wells, T. E. Leftwich, H. R. Kim, J. W. Kim, A. V. Golynsky, O. Hernandez, and L. R. Gaya-Piqué (2009). GRACE gravity evidence for an impact basin in Wilkes Land, Antarctica. Geochem. Geophys. Geosyst. 10: Q02014. doi:10.1029/2008GC002149.

Примітки

↑ Подібна гіпотеза також залучається для пояснення крейдової катастрофи, зокрема, вимирання динозаврів.

Література

Російською мовою:

Сенников А. Г. Глобальный биотический кризис на границе перми и триаса: Его характер и последствия
Страхов Н. М. Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли. М., 1965
Любимова Е. А. Термика Земли и Луны. М., 1968
Хаин В. Е. Региональная геотектоника. Северная и Южная Америка, Антарктида и Африка. М., 1971
Леонов Г. П. Основы стратиграфии, тт. 1-2. М., 1973—1974
Хаин В. Е. Региональная геотектоника. Внеальпийская Европа и Западная Азия. М., 1977
Энциклопедия региональной геологии мира. Западное полушарие (включая Антарктиду и Австралию). Л., 1980
Аллисон А., Палмер Д. Геология. Наука о вечно меняющейся Земле. М., 1984

Англійською мовою:

Over, Jess(editor), Understanding Late Devonian and Permian-Triassic Biotic and Climatic Events, (Volume 20 in series Developments in Palaeontology and Stratigraphy (2006). The state of the inquiry into the extinction events.
Sweet, Walter C. (editor), Permo-Triassic Events in the Eastern Tethys : Stratigraphy Classification and Relations with the Western Tethys (in series World and Regional Geology)

Посилання

«The Permo-Triassic extinction» Introduction.
«The Permo-Triassic extinction» A more detailed introduction. Bibliography.
BBC2 'The Day the Earth Nearly Died' website. [Архівовано 9 травня 2020 у Wayback Machine.]
PBS series Evolution: «Extinction!» [Архівовано 12 січня 2012 у Wayback Machine.] video segment
Luann Becker, «Exploring Antarctica: Understanding Life on Earth and Beyond»: includes links to scientific papers
SpaceRef: «Big Bang in Antarctica: Killer Crater Found Under Ice» Radar images courtesy of Ohio State University.
Science Daily: Global warming led to atmospheric hydrogen sulfide and Permian extinction [Архівовано 7 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Science Daily: Big Bang In Antarctica: Killer Crater Found Under Ice [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Lee Siegel, «Rocks Reveal Details of Mass Extinction» Based on Peter D. Ward, David R. Montgomery, Roger Smith, «Altered River Morphology in South Africa Related to the Permian-Triassic Extinction», in Science 8 September 2000
David Morrison, «Did an Impact Trigger the Permian-Triassic Extinction?» [Архівовано 8 червня 2010 у Wayback Machine.]
Giant Crater Found: Tied to Worst Mass Extinction Ever [Архівовано 2 червня 2006 у Wayback Machine.] Robert Roy Britt (SPACE.com) 1 June 2006 06:07 p.m. ET
Rocks Reveal Details of Mass Extinction Lee Siegel (SPACE.com) 02:44 p.m. ET 7 September 2000
The History Files: Permian Extinction Event [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.] BBC News extract
Ward, P.D. (2006) «Impact from the Deep» [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]. Scientific American October 2006.

[1] Barry, Patrick L. (28 січня 2002). The Great Dying. Science@NASA. Science and Technology Directorate, Marshall Space Flight Center, NASA. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 26 березня 2009.

[Erwin1993-2] Erwin DH (1993). The great Paleozoic crisis; Life and death in the Permian. Columbia University Press. ISBN 0231074670.

[Jin2000-3] а ^б Jin YG, Wang Y, Wang W, Shang QH, Cao CQ, Erwin DH (2000). Pattern of Marine Mass Extinction Near the Permian–Triassic Boundary in South China. Science. 289 (5478): 432—436. doi:10.1126/science.289.5478.432. PMID 10903200.

[4] Вчені з’ясували, що Земля в минулому була схожа на “токсичний суп”. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.

[Benton-5] а ^б Benton M J (2005). When Life Nearly Died: The Greatest Mass Extinction of All Time. Thames & Hudson. ISBN 978-0500285732.

[sole-6] Sole, R. V., and Newman, M., 2002. «Extinctions and Biodiversity in the Fossil Record — Volume Two, The earth system: biological and ecological dimensions of global environment change» pp. 297—391, Encyclopedia of Global Enviromental Change John Wilely & Sons.

[YinGSSP-7] Yin H, Zhang K, Tong J, Yang Z, Wu S. The Global Stratotype Section and Point (GSSP) of the Permian-Triassic Boundary. Episodes. 24 (2): 102—114.

[Yin1992-8] Yin HF, Sweets WC, Yang ZY, Dickins JM,. Permo-Triassic Events in the Eastern Tethys. Cambridge Univ. Pres, Cambridge, 1992.

[scotese-10] «Прошлое и будущее тектоники Земли» со ссылкой на доктора Кристофера Скотезе (Christopher Scotese), геолога Техасского Университета в Арлингтоне (University of Texas at Arlington). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 4 березня 2011.

[11] End-Permian extinction amplified by plume-induced release of recycled lithospheric volatiles / Michael W. Broadley, Peter H. Barry, Chris J. Ballentine, Lawrence A. Taylor & Ray Burgess //Nature Geoscience (2018). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.

[12] «Permian-Triassic Extinction — Volcanism». Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 4 березня 2011.

[13] Jin YG, Wang Y, Wang W, Shang QH, Cao CQ, Erwin DH (2000). Pattern of Marine Mass Extinction Near the Permian–Triassic Boundary in South China. Science. 289 (5478): 432—436. doi:10.1126/science.289.5478.432. PMID 10903200.

[Retallack_etal_1998-14] Retallack GJ, Seyedolali A, Krull ES, Holser WT, Ambers CP, Kyte FT (1998). Search for evidence of impact at the Permian–Triassic boundary in Antarctica and Australia. Geology. 26 (11): 979—982. doi:10.1130/0091-7613(1998)026<0979:SFEOIA>2.3.CO;2. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 4 березня 2011.

[becker_etal_2004-15] а ^б Becker L, Poreda RJ, Basu AR, Pope KO, Harrison TM, Nicholson C, Iasky R (2004). Bedout: a possible end-Permian impact crater offshore of northwestern Australia. Science. 304 (5676): 1469—1476. doi:10.1126/science.1093925. PMID 15143216.

[becker_etal_2001-16] Becker L, Poreda RJ, Hunt AG, Bunch TE, Rampino M (2001). Impact event at the Permian–Triassic boundary: Evidence from extraterrestrial noble gases in fullerenes. Science. 291 (5508): 1530—1533. doi:10.1126/science.1057243. PMID 11222855.

[basu_etal_2003-17] ; Basu AR, Petaev MI, Poreda RJ, Jacobsen SB, Becker L (2003). Chondritic meteorite fragments associated with the Permian–Triassic boundary in Antarctica. Science. 302 (5649): 1388—1392. doi:10.1126/science.1090852. PMID 14631038.

[Kaiho_etal_2001-18] Kaiho K, Kajiwara Y, Nakano T, Miura Y, Kawahata H, Tazaki K, Ueshima M, Chen Z, Shi GR (2001). End-Permian catastrophe by a bolide impact: Evidence of a gigantic release of sulfur from the mantle. Geology. 29 (9): 815—818. doi:10.1130/0091-7613(2001)029<0815:EPCBAB>2.0.CO;2. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 22 жовтня 2007.

[19] Гигантский метеорит вызвал распад сверхконтинента Гондвана («Компьюлента», 10.06.2006). Архів оригіналу за 30.12.2006. Процитовано 04.03.2011.

[20] Largest Ever Killer Crater Found Under Ice in Antarctica («Physorg», 02.06.2006). Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 4 березня 2011.

[Farley_etal_2001-21] Farley KA, Mukhopadhyay S, Isozaki Y, Becker L, Poreda RJ (2001). An extraterrestrial impact at the Permian–Triassic boundary?. Science. 293 (5539): 2343. doi:10.1126/science.293.5539.2343a. PMID 11577203.

[Koeberl_etal_2002-22] Koeberl C, Gilmour I, Reimold WU, Philippe Claeys P, Ivanov B (2002). End-Permian catastrophe by bolide impact: Evidence of a gigantic release of sulfur from the mantle: Comment and Reply. Geology. 30 (9): 855—856. doi:10.1130/0091-7613(2002)030<0855:EPCBBI>2.0.CO;2.

[Isbell_etal_1999-23] Isbell JL, Askin RA, Retallack GR (1999). Search for evidence of impact at the Permian–Triassic boundary in Antarctica and Australia; discussion and reply. Geology. 27 (9): 859—860. doi:10.1130/0091-7613(1999)027<0859:SFEOIA>2.3.CO;2.

[Koeberl_etal_2004-24] Koeberl K, Farley KA, Peucker-Ehrenbrink B, Sephton MA (2004). Geochemistry of the end-Permian extinction event in Austria and Italy: No evidence for an extraterrestrial component. Geology. 32 (12): 1053—1056. doi:10.1130/G20907.1.

[Langanhorst_etal_2005-25] Langenhorst F, Kyte FT & Retallack GJ (2005). Reexamination of quartz grains from the Permian–Triassic boundary section at Graphite Peak, Antarctica (PDF). Lunar and Planetary Science Conference XXXVI. Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2020. Процитовано 13 липня 2007.

[vfp06-26] von Frese RR, Potts L, Gaya-Pique L, Golynsky AV, Hernandez O, Kim J, Kim H & Hwang J (2006). Permian–Triassic mascon in Antarctica. Eos Trans. AGU, Jt. Assem. Suppl. 87 (36): Abstract T41A–08. Архів Abstract оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 22 жовтня 2007.

[vf09-27] Von Frese, R.R.B.; L. V. Potts, S. B. Wells, T. E. Leftwich, H. R. Kim, J. W. Kim, A. V. Golynsky, O. Hernandez, and L. R. Gaya-Piqué (2009). GRACE gravity evidence for an impact basin in Wilkes Land, Antarctica. Geochem. Geophys. Geosyst. 10: Q02014. doi:10.1029/2008GC002149.

[9] Подібна гіпотеза також залучається для пояснення крейдової катастрофи, зокрема, вимирання динозаврів.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[2 1]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

PROFILPELAJAR.COM

Масове пермське вимирання

Причини катастрофи

Наслідки вимирання

Див. також

Джерела

Примітки

Література

Посилання

Read other articles:

FES☆TIVE

Michail Illarionovič Voroncov

Larnell Cole

سي كليف (نيويورك)

The Maltese Bippy

Boris Pasternak

Unione Sportiva Pergocrema 1932 2008-2009

كلوي تشاو

Belgrade Theatre

Musgrave Park Hospital bombing

Ираклеониты

美国众议院

アプリケーションソフトウェア

アプリケーションソフトウェア

Sulaiman Abu Ghaith

Air gun laws

R561 road (Ireland)

راتليدج

Élections législatives de 2022 en Dordogne

Benickebrinken