Народилася 3 грудня1920 року[4] в місті Городенка[5] (нині в Івано-Франківській області) в родині волинських чехів. У 12 років втратила батьків, і її до себе забрала рідна тітка[5]. Пізніше Марія перебралася до Станіславова (нині Івано-Франківськ), де навчалася в технічному училищі. Після нападу Німеччини на СРСР була евакуйована в місто Бузулук, розташоване в Оренбурзькій області, де формувався 1-й чехословацький окремий піхотний батальйон РСЧА[6]. 1 березня 1942 року, пройшовши медичні курси і основну військову підготовку, була прийнята до лав військовослужбовців цього підрозділу. Потім пройшла курси снайперів[5].
Бойове хрещення відбулося в березні 1943 року, в битві при Соколове[4]. У тій битві Петрушакова з власної рушниці СВТ-40 вбила п'ятьох німецьких солдатів (в тому числі одного кулеметника[6]), при цьому лежажи на кризі. Тільки вночі її, примерзлу до льоду, знайшли чехословацькі солдати[4]. Марія брала участь також у боях за визволення Лівобережної і Правобережної України, в ході яких убила не менше 30 німецьких солдатів і офіцерів. В якості головної медсестри 1-го Чехословацького танкового батальйону брала участь в боях за визволення Чехословаччини. У боях при Дукельському перевалі під час Східно-Карпатської операції (вересень 1944 року) вибух артилерійського снаряда зламав їй хребет, а півсантиметровий осколок потрапив у голову, але Марії вдалося вижити[4].
Після війни одружилася з Михайлом Ляльковом[4]. Незабаром поїхала до Чехословаччини і одружилася з Вацлавом Ластовецьким[5], змінивши прізвище[4]. Полковник[7] Лялькова працювала у військових госпіталях в Празі[5] і Оломоуці[5], потім проживала в Брно. З початку 1960-х і до кінця 1990-х років працювала екскурсоводкою в Брно, завдяки відмінному знанню російської мови[4] стала найбажанішим екскурсоводом для туристів з країн колишнього СРСР[5]. Належала до Чехословацької легіонерської спільноти (групи ветеранів Другої світової війни), виступала покровителькою цілого ряду спортивних, культурних і громадських заходів в Південній Моравії, читала лекції в школах, займалася роботою з дітьми[4].
Майстром влучної стрільби, знаменитим снайпером стала Марія Лялькова, дівчина з 1-го Чехословацького батальйону ... У перших рядах наступаючих воїнів йшла вона - чудовий снайпер, що не знає промаху. Час від часу вона зупинялася, швидко прицілювалась і стріляла. Міцна рука молодої жінки, керована гарячим, мужнім серцем, помстилася за убитих і поранених.
↑Свобода Л. Батальон - 6. Контрудар // От Бузулука до Праги = z buzuluku do prahy / Авторизованный перевод с чешского. Переводчики Грачев С. И. и Петров Ф. П. — Воениздат, 1963. — 408 с. — 15 000 прим.Свобода Л. Батальон - 6. Контрудар // От Бузулука до Праги = z buzuluku do prahy / Авторизованный перевод с чешского. Переводчики Грачев С. И. и Петров Ф. П. — Воениздат, 1963. — 408 с. — 15 000 прим.
Література
Jaroslav Láník. Vojenské osobnosti československého odboje 1939—1945 (2005) ISBN 80-7278-233-9
Zlatica Zudová-Lešková, Marie Ljalková (Lastovecká), roz. Petrušáková, in: Vojenské osobnosti československého odboje 1939—1945, Praha 2005 s. 176.
Zlatica Zudová-Lešková, Ženy v čs. armáde v rokoch 1939—1945, in: Statečné ženy, o kterých se málo ví (ed. Helmichová, Šárka), Praha 2003, s. 9-32.
.svg){kind=small}
