Марчук Іван Іванович
Нині на посаді
Народився	1922 Козичанка, Макарівський район, Київська округа, Київська губернія, Українська СРР[1]
Помер	1986 Москва, СРСР[1]
Відомий як	дипломат
Країна	СРСР
Нагороди

Іван Іванович Марчук (1922, с. Козичанка, Київська губернія — 1986, м. Москва) — радянський дипломат, надзвичайний і повноважний посол.

Народився в Козичанці, де навчався у 1-2 класах місцевої школи. Через переїзди сім'ї навчався також у Брусилові, а десятий клас закінчив з відзнакою у місті Червоноармійську. У 1940 році вступив на філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, де його застала війна. Продовжив навчання вже в місті Кзил-Орда, куди було евакуйовано університет.

Після закінчення навчання в 1944 році працював у Києві в радіокомітеті, звідки й був направлений на курси дипломатів до Москви. Член ВКП(б) . Кандидат історичних наук. На дипломатичній роботі з 1947 року.

• У 1947—1950 роках — співробітник центрального апарату МЗС СРСР.
• У 1950—1953 роках — співробітник Посольства СРСР у Фінляндії.
• У 1953—1954 роках — співробітник центрального апарату МЗС СРСР.
• У 1954—1958 роках — співробітник Посольства СРСР у Греції.
• У 1958—1959 роках — на відповідальній роботі в центральному апараті МЗС СРСР.
• У 1959—1962 роках — радник Посольства СРСР у Гвінеї.
• У 1962—1964 роках — заступник завідувача Відділу друку МЗС СРСР.
• З 10 липня 1964 по 1 липня 1967 — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Бурунді^[2] .
• У 1967—1970 роках — на відповідальній роботі в центральному апараті МЗС СРСР.
• З 12 травня 1970 по 4 лютого 1975 — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Еквадорі^[3] .
• У 1975—1977 роках — співробітник центрального апарату МЗС СРСР.
• З 24 листопада 1977 по 24 вересня 1979 — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Чаді^[4].
• З 24 вересня 1979 по 27 травня 1984 — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Заїрі^[5].
• У 1984—1986 роках — на відповідальній роботі в центральному апараті МЗС СРСР.

Вільно володів англійською та французькою мовами, його статті постійно друкувалися у періодичних виданнях Радянського Союзу.

Помер у Москві восени 1986 року від хвороби.

• Букет Є. В. Історія українського села. Козичанка. — Київ: «Логос», 2003. — С. 57 — 58.
• Біографія у Довіднику з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991
• «Дипломатический словарь» под ред. А. А. Громыко, А. Г. Ковалева, П. П. Севостьянова, С. Л. Тихвинского в 3-х томах, М., «Наука», 1985—1986. — Т. 2, с. 182—183. (рос.)