Витік річки знаходяться на Вілюйському плато, далі протікає в східному, південно-східному і південному напрямку по Центральноякутській рівнині, де за 5 км на південь від села Жархан, впадає у річку Вілюй з лівого берега. Довжина Мархи — 1181 км, площа басейну — 99 тис. км². Зими в районі річки — одні із найсуворіших в Північній півкулі, річка повністю перемерзає більш ніж на 5 місяців, а у верхів'ях — до 7 місяців. Судноплавна від гирла річки Моркока, на ділянці в 585 км, під час паводку до — 984 км. У басейні — родовища алмазів.
Гідрологія
Живлення річки переважно снігове. Повінь з кінця травня по серпень. Замерзає в кінці вересня — початку жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня. Середньорічна витрата води за 159 км від гирла становить 405,48 м³/с (максимальна середньомісячна — 2 173,86 м³/с). Середньорічна витрата води за 382 км від гирла — 391,11 м³/с, за 849 км — 100,48 м³/с.
Нижче наводиться діаграма середньомісячної витрати води за 51 рік спостережень (з 1938 по 1994 роки) з контрольно-вимірювальної станції в селіМаликай, за 159 км від гирла (89% водозбору).[2]
Притоки
Річка Марха приймає близько сотні різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):[3]
Береги Мархи малозаселені. Тут розташовано кілька невеликих населених пунктів, в основному у нижній течії (від витоку до гирла): Леппіріен, Шологонци (849 км від гирла), Чумпурук (382 км), Маликай (159 км), Биситтах, Улгумда, Енгольжа, Кіров, Жархан.
