Грати у футбол Генріксен почав у своєму рідному місті у клубі «Тронд». Пізніше він приєднався до академії клуба «Русенборг». Свою першу гру на дорослому рівні Маркус провів навесні 2009 року у матчі Кубка Норвегії.[1] А восени того року він вперше вийшов в основі команди у матчах чемпіонату Норвегії. В тому сезоні молодий футболіст зіграв лише три гри але цього вистачило, щоб отримати титул чемпіона країни.[2]
Вже навесні наступного року Генріксен забив свій перший гол у складі «Русенборга».[3] Вдала гра молодого футболіста породила багато чуток про інтерес до нього з боку провідних європейських клубів. Але Генріксен підписав з «Русенборгом» новий контракт до кінця 2013 року.
Своєю грою Генріксен допоміг команді вийти до групового раунду Ліги Європи. А іспанське видання «Дон Балон» включило норвежця до списку ста кращих молодих футболістів 2010 року поряд з такими відомими гравцями як Маріо Гетце, Еден Азар, Неймар та інші.
АЗ та «Галл Сіті»
У 2012 році Генріксен підписав п'ятирічний контракт із нідерландським клубом АЗ.[4] Сума контракта становила 2 млн євро. В Ередивізі футболіст провів чотири сезони. За цей період він встиг виграти з клубом Суперкубок Нідерландів.
Після піврічної оренди, у січні 2017 року Генріксен перейшов до складу команди з англійського Чемпіоншип«Брістоль Сіті». Деякий час норвежець був капітаном команди. Влітку 2020 контракт із англійським клубом було розірвано.[5]
Повернення в Норвегію
З вересня 2020 року Генріксен приєднався до «Русенборга»[6] і до кінця сезону встиг зіграти за команду десять матчів. Але це не допомогло команді з Тронгейму потрапити до призової трійки.
Збірна
З 2008 року Маркус Генріксен грав за різні вікові збірні Норвегії. У 2010 він дебютував у національній збірній. Свій перший гол у складі збірної Генріксен забив у вересні 2012 року у відбірковому матчі до чемпіонату світу 2014 у ворота команди Словенії. На сьогодні Генріксен має в своєму активі три голи, забитих у складі збірної.
Особисте життя
У листопаді 2020 року Генріксен здав позитивний тест на COVID-19.[7]