Народився в селі Коста аль Піно, що розташоване неподалік від міста Сієна. Прізвище художника не мало остаточної форми, тому він відомий під декількома іменами, Марко Піно, Марко даль Піно, Марко да Сієна.
У 1537—1542 роках опановував художню майстерність у сієнського художника Доменіко Беккафумі (1486—1551), котрий давно виробився у похмурого представника маньєристичного напрямку. Прихильником маньєризму став і Марко даль Піно, покращивщи власний малюнок і колорит завдяки рисам народженого академізму.
Виробився у віртуозного малювальника. Його малюнки неодноразово ставали зразками для створення гравюр, котрі робили Корнеліс Корт (1568), Маріо Картаро (1571), Керубіно Альберті (1579).
Неаполітанський період. Останні роки
1557 року перебрався на житло у місто Неаполь, де перебував до власної смерті. Лише іноді у 1573 та у 1575 роках ненадовго приїздив у Рим, де працював під патронатом кардинала Гонфалоне.
В Неаполі працював за замовами релігійних громад і створював вівтарні картини, був найбільш помітною фігурою в мистецтві доби контрреформації.
Помер в Неаполі близько 1587 року (точної дати смерті не збережено).
Вибрані твори
вівтар "Мадонна з немовлям, Іваном Хрестителем і Св. Андрієм "
Exposition à Florence, prêts de la Collezione Chigi Saracini de Sienne : Da Sodoma a Marco Pino. Pittori a Siena nella prima metà del Cinquecento sous la direction de F. Sricchia Santoro, 1998.