PROFILPELAJAR.COM

Ігор Марко
Ігор Іванович Марко
Ігор Марко; Ігор Іванович Марко
Загальна інформація
Національність	українець
Громадянство	СРСР; Україна
Народження	29 червня 1965; Червоноград, УРСР
Смерть	16 листопада 2006; Рівне, Україна
Спорт
Країна	СРСР і Україна
Вид спорту	спідвей
Дисципліна	спідвей (мотоспорт)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марко.

Ігор Іванович Марко (нар. 29 червня 1965, Червоноград, Львівська область — пом. 16 листопада 2006, Рівне, Рівненська область) — український мотогонщик, брав участь у змаганнях зі спідвею. Багаторазовий чемпіон України в особистому заліку, чемпіон України в командному заліку. Майстер спорту міжнародного класу. Чемпіон Європи серед юніорів, чемпіон СРСР серед юніорів, володар Кубку дружби, багаторазовий чемпіон СРСР в командному заліку, чемпіон СНД в командному заліку, чемпіон відкритого командного чемпіонату Росії, чемпіон командного чемпіонату Фінляндії.

Біографія

Ігор Марко народився 29 червня 1965 року в Червонограді. Завдяки старшому брату потрапив у секцію мотокросу. Після смерті брата Ігор зацікавився мотокросом. З 13 років почав займатися спідвеєм.

Першим тренером Ігоря Марка був володар кубка СРСР 1980 року, чемпіон СРСР 1981 року на 1000-метровому треку Анатолій Миронов.

У 1978 році 13-річний Ігор Марко зайняв третє місце в особистій першості Львівської області із зимового мотокросу. Згодом був запрошений до рівненського клубу «Сигнал». Триразовий чемпіон Радянського Союзу в командному заліку 1985, 86-го та 87-го років. У 1986 році завоював титулу чемпіона Радянського Союзу в особистому заліку серед юніорів та володаря кубка соціалістичних країн. У тому ж році на рівненському мототреці здобув титул Чемпіона Європи серед юніорів. З того часу жив у Рівному. Став чемпіоном СНД у командному заліку в 1992 і 1996 роках.

Ігор Марко неодноразовий фіналіст континентальних фіналів Чемпіонату Світу. Неодноразово стартував у командній першості Росії. Починав у Владивостоку, пізніше — в тольяттінській «Мега-Лада» і чемпіонський титул 1996 року, потім виступав за «Салават» з однойменного міста.

Дорожньо-транспортні пригоди за участю мотогонщика

Весною 2006 року у Рівному зіткнувся з рекламним щитом, намагаючись уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем. Ігор Марко і його пасажирка провели кілька днів в лікарні. 9 червня того ж року Ігор, що був за кермом «Chevrolet», неподалік Рівненської обласної лікарні не пропустив автомобіль марки «Škoda», яка належала міліції. Спідвеїст з переломами потрапив у лікарню, а його пасажир Віктор Сурхаєв, який був у 1980-ті роки гонщиком рівенської команди «Сигнал», загинув. Двоє працівників УМВС одержали незначні травми, а водій «Škoda» потрапив до лікарні.^[1]

Смерть

3 листопада 2006 року у Рівному на території школи випадковими перехожими Ігор був знайдений з тяжкими травмами голови. Через два тижні, 16 листопада, Ігор Марко помер. 18 листопада 2006 року на рівненському «Мототреці» відбулося прощання зі спідвеїстом.^[1]^[2] Похований на цвинтарі «Молодіжне» міста Рівне.

У день похорону Ігоря була проведена акція «Салют пам'яті Ігоря Марко». У Салаваті, Октябрському, Даугавпілсі і по всій Австралії, о 14.00 за київським часом, усі, хто не зміг взяти участь у похороні Ігоря, ревом своїх моторів попрощалися з великим майстром спідвею.

Пам'ять

19 червня 2015 року у виставковій залі Міського Будинку Культури (парк Шевченка) за підтримки міської влади була відкрита виставка пам'яті Ігоря Марка.^[3]

Титули та досягнення

Ігор Марко — чемпіон у командному заліку України (у складі червоноградської команди «Технікс»), Росії (у складі «Мега Лада»-1), Фінляндії (у складі «Нева», Санкт-Петербург), СРСР (у складі рівненського «Сигналу»), СНД (у складі команди «Фантастика», Рівне).

Європа і світ

Чемпіон Європи серед юніорів — 1986 рік (Рівне, СРСР).
Учасник фіналу чемпіонату Європи серед юніорів — 1985 рік (Абенсберг (Німеччина) — 11-е місце).
Володар «Кубку Дружби» — 1986 рік (в особистому заліку).
Учасник континентального фіналу особистого чемпіонату світу — 1996 рік (Абенсберг (Німеччина) — 16-е місце).
Учасник фіналу особистого чемпіонату Європи — 2003 рік (Мшено (Чехія) — 5-е місце).

СРСР та СНД

Чемпіон СРСР серед юніорів — 1986 рік.
Віце-чемпіон СРСР серед юніорів — 1985 рік.
Бронзовий призер Кубка СРСР серед пар — 1988 рік (у складі «Сигнал», Рівне).
Чемпіон СРСР у командному заліку (3) — 1985, 1986, 1987 роки (у складі клубу «Сигнал», Рівне).
Чемпіон СНД в командному заліку — 1992 рік (у складі клубу «Фантастика», Рівне).
Чемпіон відкритого командного чемпіонату Росії — 1996 рік (у складі клубу «Мега-Лада-1», Тольятті).
Срібний призер відкритого командного чемпіонату Росії — 1997 рік (у складі клубу «Мега-Лада», Тольятті).

Україна

Чемпіон України в особистому заліку — 1996, 2001, 2006 роки.
Чемпіон України в командному заліку — 2004 рік (у складі клубу «Технікс», Червоноград).
Срібний призер особистого чемпіонату України — 1994, 1995, 2002 року.
Бронзовий призер особистого чемпіонату України — 1993 року.
Срібний призер чемпіонату України серед пар — 2002 рік (у складі клубу «Технікс», Червоноград).
Срібний призер Кубка України — 2003 рік.

Команди, за які виступав

Україна

«Строитель» (Червоноград), «Технікс» (Червоноград), «Галметал» (Червоноград), «СКА-Спідвей» (Львів), «Спідвей-Клуб Трофимов» (Рівне), «Рівне-Україна» (Рівне), «Ситал» (Володимирець).