PROFILPELAJAR.COM

Марки сталі — це класифікація сталей за їх хімічним складом і фізичними властивостями. У США^[1], Європі^[2], Японії^[3] і Китаї^[4] використовуються різні способи маркування для аналогічних сталей.

Види сталей

Сталь являє собою сплав заліза з вуглецем, при цьому вміст останнього у ній становить трохи більше 2,14 %, а заліза понад 50 %. Вуглець надає сплаву твердості, але при його надлишку метал стає дуже крихким.

Одним з найважливіших параметрів, за яким сталі поділяють на різні класи, є хімічний склад. Серед сталей за даним критерієм виділяють леговані та вуглецеві, останні поділяються на мало- (вуглецю до 0,25 %), середньо- (0,25-0,6 %) та високовуглецеві (в них міститься більше 0,6 % вуглецю).

Сталь підлягає обов'язковому маркуванню.

Для уточнення відомостей щодо конкретної марки сталі можуть використовуватися так звані марочники^[5].

Леговані сталі, на відміну від нелегованих, мають дещо інше позначення, оскільки в них присутні елементи, які спеціально вводяться в певних кількостях для забезпечення необхідних фізичних або механічних властивостей. Наприклад:

хром (Cr) підвищує твердість та міцність
нікель (Ni) забезпечує корозійну стійкість і збільшує прожарювання
кобальт (Co) підвищує жароміцність і збільшує опір удару
ніобій (Nb) допомагає покращити кислостійкість та зменшує корозію в зварних конструкціях.

Маркування елементів сталей

Найменування маркування	Назва	Зарядова кількість атомного ядра	Позначення елемента
Л	Берилій	№ 4	Be
Р	Бор	№ 5	B
А	Азот	№ 7	N
Ш	Магній	№ 12	Mg
Ю	Алюміній	№ 13	Al
С	Кремній	№ 14	Si
П	Фосфор	№ 15	P
Т	Титан	№ 22	Ti
Ф	Ванадій	№ 23	V
Х	Хром	№ 24	Cr
Г	Марганець	№ 25	Mn
До	Кобальт	№ 27	Co
Н	Нікель	№ 28	Ni
Д	Мідь	№ 29	Су
Гол	Галій	№ 31	Ga
Е	Селен	№ 34	Se
Ц	Цирконій	№ 40	Zr
Б	Ніобій	№ 41	Nb
М	Молібден	№ 42	Mo
Кд	Кадмій	№ 48	Cd
У	Вольфрам	№ 74	W
і	Іридій	№ 77	Ir
АС	Свинець	№ 82	Pb
Ві	Вісмут	№ 83	Bi
Ч	Рідкоземельні метали	-

Маркування сталей в Україні

Маркування сталей у Європі

У європейській системі позначень можливе як буквене так і цифрове позначення марок сталі. У стандарті EN 10027, що складається із двох частин, описується порядок найменувань сталей та присвоєння ним буквено-цифрових позначень (частина 1), а також правила присвоєння сталям порядкових номерів (частина 2). Одна й та сама марка сталі може мати як буквено-цифрове позначення, так і порядковий номер. Наприклад, сталь 18CrNiMo7-6 також має порядковий номер 1.6587. Усі країни ЄС використовують маркування сталей за стандартом EN 10027. У деяких випадках виробники металопродукції додатково вказують і національне маркування^[6]^[7] .

Літерно-цифрове маркування (EN 10027-1)

Відповідно до стандарту EN 10027 (частина 1), стали діляться на дві групи та отримують класифікацію згідно з цими групами:

за їх призначенням, механічними або фізичними властивостями
за хімічним складом

Маркування сталі за призначенням

Найменування сталей складається з однієї або більше літер, пов'язаних із призначенням сталі:

S — конструкційні сталі
P — сталі для котлів та посудин високого тиску
L — сталі для трубопроводів
E — сталі для машинобудування
B — арматурні сталі
Y — сталі для попередньо-напружених конструкцій
R — рейкові сталі
H або HT — холоднокатаний листовий прокат із високоміцних сталей для холодного штампування.
D — листовий прокат для холодного штампування
T — пакувальні листи та стрічки
M — електротехнічні сталі

За літерами йдуть числа, що визначають її властивості. Найчастіше це межа плинності в МПа. За цифрами можуть йти додаткові символи, що визначають стан поставки сталі та її призначення, наприклад:

Q — термооброблена
N — нормалізована
Q — після загартування та відпуску
D — для нанесення покриттів у гарячому стані
Y — з малим вмістом елементів впровадження (C та N)
Cr — легована хромом

Приклад розшифровки марки стали за призначенням

Марка сталі S355J2+N (1.0577) розшифровується так:

S — конструкційна сталь
355 — мінімальна межа плинності 355 МПа
J2 — робота до руйнування при ударі (Kv) 20-27 Дж
N — нормалізована

Маркування сталі за хімічним складом

Маркування за хімічним складом поділено на чотири групи, залежно від призначення та вмісту легуючих елементів. Позначення може починатися або з букви або з цифри:

С — нелеговані високоякісні сталі із середнім вмістом марганцю < 1 % (крім автоматних)
Цифра — низьколеговані високоякісні сталі з вмістом марганцю > 1 %, низьколеговані автоматні сталі, леговані сталі (крім швидкорізальних) із вмістом кожного легуючого елемента до 5 %. Значення цифри свідчить про вміст вуглецю у відсотках, помножене на 100.
Х — леговані сталі (крім швидкорізальних) із середнім вмістом щонайменше одного легуючого елемента понад 5 %
HS — швидкорізальні сталі

За винятком швидкорізальних сталей, перше число в маркуванні означає середній вміст вуглецю в масових відсотках, помножене на 100. Нелеговані сталі після вказівки середнього вмісту вуглецю можуть мати буквене позначення, що визначає їх специфічні властивості, наприклад:

E — заданий максимальний вміст сірки (помножений на 100)
U — інструментальна
S — для пружин

Марганцовисті (>1 % Mn) і низьколеговані конструкційні сталі з вмістом кожного легуючого елемента до 5 % (крім швидкорізальних) після вказівки вмісту вуглецю в маркуванні мають послідовність літер — символи хімічних елементів, перелічені за зменшенням вмісту елементів. За ними вказують числа в аналогічній послідовності через тире, що відповідають середньому вмісту елемента, помноженого на наступні коефіцієнти:


Коефіцієнт множення	Елементи
4	Cr, Co, Mn, Ni, Si, W
10	Al, Be, Cu, Mo, Nb, Pb, Ta, Ti, V, Zr
100	Ce, N, P, S
1000	B

Леговані сталі (крім швидкорізальних), після позначення літерою «Х» і вмісту вуглецю у відсотках, помножене на 100, містять на початку маркування символи хімічних елементів, перелічені за зменшенням вмісту елементів. Наступні числа вказують вміст елементів у відсотках через тире. Швидкорізальні сталі з літерою «HS» на початку позначення маркуються цифрами (без зазначення вмісту вуглецю), відокремлені тире, що показують вміст легуючих елементів у відсотках у такому порядку: вольфрам, молібден, ванадій та кобальт .

Приклади розшифровки марок сталі за хімічним складом

Марка сталі C35E (1.1181) розшифровується так:

C — нелегована високоякісна сталь із середнім вмістом марганцю < 1 %

35 — середній вміст вуглецю 0,35 %

Е — заданий максимальний вміст сірки

Марка сталі 13CrMo4-5 (1.7335) розшифровується як низьколегована сталь із середнім вмістом вуглецю 0,13 %, хрому — 1 %, молібдену — 0,5 % та з вмістом марганцю більше 1 %.

X5CrNi18-10 (1.4301) — легована нержавіюча сталь з вмістом вуглецю 0,05 %, 18 % хрому та 10 % нікелю.

Швидкорізальна сталь HS6-5-1-5 (1.3343) містить 6 % вольфраму, 5 % молібдену, 1 % ванадію та 5 % кобальту.

Маркування за порядковим номером (EN 10027-2)

Правило надання порядкових номерів визначається стандартом EN 10027 (частина 2). Порядковий номер сталі подається у вигляді 1.XXXX, де 1 визначає, що цей матеріал відноситься до сталей. Наступні дві цифри після 1. визначають номер групи сталей, а останні — порядковий номер сталі в групі. За номером групи можна однозначно визначити, до якого типу належить та чи інша сталь:


Найменування	Група сталей	Порядкові номери
Нелеговані сталі	Сталі звичайної якості	1.00ХХ
	Якісні сталі	1.01ХХ — 1.09ХХ
	Високоякісні сталі	1.10ХХ — 1.13ХХ
	Інструментальні нелеговані сталі	1.15ХХ — 1.18ХХ
Леговані сталі	Інструментальні леговані сталі	1.20ХХ — 1.28ХХ
	Швидкорізальні сталі	1.32ХХ — 1.33ХХ
	Зносостійкі сталі	1.34ХХ
	Підшипникові сталі	1.35ХХ
	Матеріали із спеціальними властивостями	1.36ХХ — 1.39ХХ
	Нержавіючі сталі	1.40ХХ — 1.45ХХ
	Жароміцні та жаростійкі сталі	1.46ХХ — 1.49ХХ
	Високоякісні леговані конструкційні сталі	1.50ХХ — 1.85ХХ
	Зварювальні високоякісні сталі	1.87ХХ — 1.89ХХ

Примітки

↑ Принципы обозначения сталей в AISI, ASTM, UNS (США) : [арх. 01.01.2017]. — Дата звернення: 01.01.2017.
↑ Перечень европейских национальных стандартов обозначений сталей в соответствии с евронормами (евростандартом) обозначений сталей : [арх. 01.01.2017]. — Дата звернення: 01.01.2017.
↑ Система маркировки сталей в Японии. : [арх. 20.10.2016]. — Дата звернення: 01.01.2017.
↑ Обзор. Способ обозначения (маркировки) сталей в Китае. China’s steel marking. : [арх. 01.01.2017]. — Дата звернення: 01.01.2017.
↑ Марочник сталей и сплавов : [арх. 23.11.2016]. — Дата звернення: 01.01.2017.
↑ Европейская система маркировки сталей : [арх. 14.06.2019] // uas.su. — Дата звернення: 22.11.2020.
↑ Система маркировки сталей по Евронормам. : [арх. 14.02.2019] // metaldata.info. — Дата звернення: 25.11.2020.

Література

ГОСТ 380—2005. Сталь углеродистая обыкновенного качества. Марки.
Легированные нержавеющие стали и сплавы коррозионно-стойкие, жаростойкие и жаропрочные. Марки.
Шишков М. М. Марочник сталей и сплавов : cправочник. — Изд. 3-е, доп. — Донецк : Юго-Восток, 2002. — 456 с.
Анурьев В. И. Справочник конструктора-машиностроителя : в 3 т. / под ред. И. Н. Жестковой. — 8-е изд., перераб. и доп. — М. : Машиностроение, 2001. — Т. 1. — Гл. II : Материалы. Стали. — С. 79—180. — 920 с. — ББК 34.42я2. — 20 000 экз. — УДК 621.001.66 (035)(G). — ISBN 5-217-02963-3.