PROFILPELAJAR.COM

Мануель Рівера-Ортіз
Мануель Рівера-Ортіз
англ. Manuel Rivera-Ortiz
Народження	23 грудня 1968 (55 років); Guayama, Пуерто-Рико
Національність	США
Країна	США
Жанр	фотографія
Навчання	Вища школа журналістики при Колумбійському університетіd, Назаретський університетd і East High Schoold
Діяльність	фотограф, журналіст, художник, фотокореспондент
Напрямок	Концептуальна, документальна фотографія
Роботи в колекції	Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd
Сайт	[1]www.rivera-ortiz.com rivera-ortiz.com]www.rivera-ortiz.com]
	Мануель Рівера-Ортіс у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ортіс.

Мануель Рівера-Ортіз (народився 23 грудня 1968 в Посо Хондо, Гуаяма, Пуерто-Рико) – американський документальний фотограф пуерториканського походження, автор кількох фотографічних колекцій, отримавший ряд нагород за свої роботи. Рівера-Ортіз найкраще відомий за його соціально-документальної фотографії умов життя людей в менш розвинутих країнах. Рівера-Ортіз проживає в Рочестері, штат Нью-Йорк, в Нью-Йорку і в Цюриху.

Біографія

Рівера-Ортіз народився в бідній родині в окрузі Посо Хондо, поза Гуаяма на Карибському узбережжі Пуерто-Рико, старший з десяти дітей (у тому числі четверо напіврідких братів та сестер та дві зведені сестри). Він виріс у зморщеній жерстяній халупі із земляною підлогою без водопроводу. Його батько займався нарізанням в ручну цукрової тростини на полях фабрик Центральної Мачете та Центральної Агірре на заході днів цукрової промисловості Пуерто-Рико, і, слідуючи Зафрі або збору врожаю цукру, трудився як фермер-мігрант в Новій Англії і у Середньо-Атлантичних державах.

Коли Рівері-Ортізу було 11 років, його батьки розлучилися, і його батько переїхав з дітьми до континентальної частині США в Холіок, штат Массачусетс. Розлучення з матір’ю, яку він не бачив з тих пір, відзначилося на Рівері-Ортізу на все життя. Він відвідував заняття в Маунт Холіокському та Спрингфілдському коледжах в рамках літньої програми Массачусетська Освіта для Мігрантів, де йому запропонували його перші курси з фотографії та кіно розвитку. Пізніше сім'я переїхала в Рочестер, штат Нью-Йорк. Хоча іспанська є його першою мовою, Рівера-Ортіз закінчив середню школу Іст Хай (Рочестер, штат Нью-Йорк) з ознакою і американські курси з англійської та інші мовні курси. У школі Іст Хай Рівера-Ортіз проживав в одній кімнаті з Кімом Баттеном протягом чотирьох років, де вони стали друзями. Потім він працював журналістом. У 1995 році Рівера-Ортіс закінчив з відзнакою коледж Назарет, отримавши ступінь бакалавра з англійської, а в 1998 році він отримав ступінь магістра у Вищий Школі Журналістики Колумбійського університету. Після закінчення школи він працював журналістом в газетах (напр. Democrat та Chronicle) та журналах (напр. Elle), але невдовзі захопився фотожурналістикою та документальною фотографією. У 2001 році він почав подорожувати як позаштатний фотограф, акцентуючись на соціальних питаннях та виставляв свої роботи на фотографічних виставках.

Фотографічна кар'єра

Багато подорожуючи, у своїх фото роботах Мануель Рівера-Ортіз фокусується на гуманітарних питаннях, що часто ігноруються засобами масової інформації. Його роботи виставлені в музеях і корпоративних колекціях, таких як Міжнародний Музей Фотографії і Кіно Жорж Істмен Хауз, Музей Мистецтв Нельсона-Аткінса і Музей мистецтв Берна. У 2004 році , він отримав нагороду Фокоса Нові Роботи з Фотографії, і в 2007 році отримав винагороду Художник Року від Ради Мистецтв та Культури Великого Рочестера. У 2002 році він фотографував Кубу, порівнюючи умови, він знайшов схожість з Пуерто-Рико часів своєї молодості. Він показував фотографії, що висвітлюють гідність Касти Далітів («Недоторканні») Індії та Аймара, що мешкають у посушливому плоскогір’ї Болівії. Він також фотографував людей з Кенії, Туреччини та Таїланду. Університет Пуерто-Рико, разом з Музеєм Мистецтв Пуерто-Рико (Музей де Арте-де-Пуерто-Рико), показав роботи Рівера-Ортіза на курсах з сучасної фотографії. Його роботи були відзначені в квітні 2008 року у журналі Rangefinder. У 2010 році Рівера-Ортіз відвідав Дхараві і Байганваді, і зняв повсякденне життя в цих мумбайських нетрях. У 2011 році він зробив документальну зйомку Поминання 11 вересня в Шенксвілі, Пенсильванія для французької фотографічної організації 24h.com. У 2012 році Вища Школа Журналістики Колумбійського Університету відзначила роботи Рівера-Ортіза, що висвітлюють бідність в країнах, що розвиваються у своїй колекції з 50 Великих Історій, що зробили випускники протягом минулого сторіччя.

Мануель Рівера-Ортіз може бути класифікований як соціальний реаліст, зосереджений на соціальних проблемах і тяготах повсякденного життя.Фотографіям Рівера-Ортіза були надані місця в галереях та музеях, поряд з художньою фотографією.

Цитата

"Іронією у моїй роботі є те, що все це фотографування постійно нагадує мені про особисте минуле. Але життя триває, не зважаючи на мою зростаючу боротьбу. Саме тому, сьогодні я роблю ці фотографії, щоб надати голос тим, кому я колись подобався та хто й сьогодні живе у бідності ". Мануель Рівера-Ортіз.