Макогон Руслан Миколайович

Руслан Макогон
Макогон Руслан Миколайович
 Капітан
Загальна інформація
Народження1995(1995)
смт Віньківці, Хмельницька область, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma MaterНаціональна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 58 ОМПБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макогон (значення).

Руслан Миколайович Макогон — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Руслан Макогон народився 1995 року в селищі Віньківці на Хмельниччині. Після закінчення загальноосвітньої школи Руслан Макогон навчався в Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, потім брав участь у бойових діях в АТО та ООС на сході України. Старший лейтенант Руслан Макогон обіймав посаду командира саперної роти 58 окремої мотопіхотної бригади. На фронті 26 січня 2021 року отримав важке мінно-вибухове поранення. Спочатку перебував на лікуванні в Харківському військово-медичному клінічному центрі Північного регіону. Тут він переніс дві операції. Коли лікувався з березня 2021 року в Київському госпіталі довелось зробити ампутацію обидвох нижніх ніг нижче колін. Майже рік, з квітня 2021-го по січень 2022 року перебував на реабілітації в Ірпінському Військово-медичному клінічному лікувально-реабілітаційному центрі. Кукси його ніг стабілізувалися і Руслан Макогон отримав постійні модулі обох стоп. Відразу після поранення він ухвалив рішення продовжити військову службу. Вже капітан Руслан Макогон повернувся на початку лютого 2022 року на свою посаду — командира інженерно-саперної роти[1][2][3] [4][5].

Нагороди

  • орден Данила Галицького (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].

Примітки

  1. ↑ Тереверко, Олександр (7 вересня 2021). Поранення не вирок, або Як ветерани війни повертаються до активного життя. https://armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 20 січня 2023.
  2. ↑ Шульман, Олександр (13 лютого 2022). Після реабілітації капітан, який втратив обидві ноги, командує ротою. https://armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
  3. ↑ Мітрашко, Юна (28 лютого 2021). У зоні ООС поранено військового з Хмельниччини. Бійця прооперували у харківському шпиталі. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 20 січня 2023.
  4. ↑ Гарматюк, Наталя (2 березня 2021). Поранений військовий з Віньковець перебуває у шпиталі в Харкові. https://ye.ua (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
  5. ↑ Котенський, Андрій (4 травня 2022). Капітан Руслан Макогон повернувся в стрій після важкого поранення. Львівський портал (укр.). Процитовано 20 січня 2023.
  6. ↑ Президент підписав чергові укази про нагородження військових. https://armyinform.com.ua (укр.). 13 квітня 2022. Процитовано 15 січня 2023.

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.