PROFILPELAJAR.COM

Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська
Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська
нім. Magdalena Sibylle von Brandenburg-Bayreuth
	Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська Гравюра Магдалени Сибілли роботи Йоахима фон Зандрарта
16-а курфюрстіна-консорт Саксонії
Початок правління:	8 жовтня 1656
Кінець правління:	22 серпня 1580
Попередник:	Магдалена Сибілла Прусська
Наступник:	Анна Софія Данська
Дата народження:	1 листопада 1612
Місце народження:	Байройт, Байройтське князівство
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	20 березня 1687 (74 роки)
Місце смерті:	Дрезден, Саксонське курфюрство, Священна Римська імперія
Поховання	Freiberg Cathedrald
Чоловік:	Йоганн Георг II
Діти:	Сибілла Марія, Ердмута Софія, Йоганн Георг
Династія:	Гогенцоллерни, Альбертинська лінія Веттінів
Батько:	Крістіан Бранденбург-Байройтський
Мати:	Марія Прусська
	Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська у Вікісховищі

Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська (нім. Magdalena Sibylle von Brandenburg-Bayreuth, 1 листопада 1612 — 20 березня 1687) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, дружина курфюрста Саксонії Йоганна Георга II.

Біографія

Народилась 1 листопада 1612 року у Байройті. Була четвертою дитиною та третьою донькою в родині маркграфа Байройту Крістіана та його дружини Марії Прусської. Мала старшу сестру Анну Марію. Інші діти померли немовлятами до її народження. Згодом сімейство поповнилося п'ятьма молодшими дітьми, з яких вижили сини Ердман Август та Георг Альбрехт. Резиденцією сім'ї був Байройтський замок.^[1]

У 26 років Магдалена Сибілла стала дружиною 25-річного курпринца Саксонії Йоганна Георга, який доводився їй кузеном. Весілля пройшло 13 листопада 1638 у Дрездені. У подружжя з'явилося троє дітей. Мала дружні стосунки зі шведською королівською сім'єю і в 1639 році своїм листом шведському воєначальнику зуміла захистити від руйнування саксонське місто Пірна.

У жовтні 1656 року чоловік Магдалени Сибілли став правлячим курфюрстом Саксонії, а сама вона — курфюрстіною-консортом. Правління ознаменувалося економічним відновленням країни після Тридцятилітньої війни. В той же час приділялось багато уваги розвитку культури. Дрезден став європейським центром мистецтва і музики, особливо релігійної. Так, був відроджений дрезденський придворний оркестр, до Саксонії були запрошені численні музики з Італії.^[2] Двір відзначався пишністю, проводились численні святкування.^[3] Значні витрати спричинили у 1660 році загрозу банкрутства країни. Це призвело до політичної залежності Саксонії від французького короля Людовіка XIV, який виплачував великі субсидії курфюрсту. Втім, після смерті Йоганна Георга у 1680 році, все одно залишились численні борги.

Магдалена Сибілла після смерті чоловіка жила у своїх удовиних резиденціях у Фрайберзі та Кольдіці. Також відвідувала Дрезденський палац. Її син, ставши курфюрстом, вдвічі скоротив розмір двору і всіляко намагався економіти на будівництві та святкових заходах, створивши натомість постійну армію.^[4] Внутрішньою політикою він нехтував, віддаючи перевагу війні та полюванню, наслідком чого став надзвичайний розвиток корупції.

Курфюрстіна пішла з життя 20 березня 1687 року у Дрездені. Була похована поруч із чоловіком у північній каплиці Фрайберзького собору.^[5]

Родина

Чоловік — Йоганн Георг, курпринц Саксонії

Діти:

Сибілла Марія (1642—1643) прожила 5 місяців;
Ердмута Софія (1644—1670) — дружина маркграфа Бранденбург-Байройта Крістіана Ернста, дітей не мала;
Йоганн Георг (1647—1691) — курфюрст Саксонії у 1680—1691 роках, був одружений із данською принцесою Анною Софією, мав двох законних синів та одного позашлюбного.

Генеалогія

Йоакім II Гектор

Магдалена Саксонська

Йоакім Ернест Ангальтський

Агнеса Барбі-Мюлінґенська

Альбрехт I

Анна-Марія Брауншвейг-Каленберг-Геттінгенська

Вільгельм Юліх-Клеве-Берг

Марія Австрійська

Йоганн Георг Бранденбурзький

Єлизавета Ангальт-Цербстська

Альбрехт Фрідріх Прусський

Марія Елеонора Клевська

Крістіан Бранденбург-Байройтський

Марія Прусська

Магдалена Сибілла

Примітки

↑ Згодом був відомий як Старий замок Байройту.
↑ Heinrich Theodor Flathe: Johann Georg II., Kurfürst von Sachsen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 381–383. [1] [Архівовано 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Karlheinz Blaschke: Johann Georg II. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 526. [2] [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Heinrich Theodor Flathe: Johann Georg III., Kurfürst von Sachsen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 383. [3] [Архівовано 25 вересня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Фрайберзький собор [4] [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

Franz Otto Stichart: Galerie der Sächsischen Fürstinnen. Biographische Skizzen sämmtlicher Ahnfrauen des Königlichen Hauses Sachsen. Fleischer, Leipzig 1857.
Fritz Roth: Restlose Auswertungen von Leichenpredigten für genealogische und kulturhistorische Zwecke. Selbstverlag, Boppard/Rhein 1980, Bd. 10, стор. 492.