Олекса́ндр Федорович М'яснико́в (справжнє прізвище М'яснікя́н, псевдонім — Мартуні; 9 лютого1886 — 22 березня1925) — революціонер, партійний і державний діяч, один із керівників встановлення радянської влади в Білорусі. Автор низки праць з теорії марксизму-ленінізму, історії революційного руху та вірменської літератури[2]. Кандидат у члени ЦК РКП(б) в 1923—1925 роках. Виступав проти білоруської державності й білоруської мови[3].
Член РСДРП з 1906. Того ж року був заарештований та засуджений до адміністративного заслання в Баку. У 1911–1912 і 1914–1917 роках — у лавах російської армії[5]. Прапорщик запасу (1912).
З вересня 1917 до травня 1918 року займав пост голови Північно-Західного обласного комітету РКП(б).
1921 року — голова РНК й нарком у військових справах Вірменської РСР, одночасно — заступник голови РНК ЗРФСР; член Кавказького бюро ЦК РКП(б). З 1922 року — голова Союзної Ради ЗРФСР, потім перший секретар Закавказького крайкому РКП(б). Одночасно член Революційної військової ради СРСР, член Президії ЦВК СРСР. На XII та XIII зёїздах РКП(б) обирався кандидатом у члени ЦК.
У Мінську1932 року іменем О. Ф. М'ясникова було названо вагоноремонтний завод, на території якого на його честь встановлено пам'ятник.
Його ім'я також має один із майданів у центрі Мінська та прилегла до нього вулиця[8].
Іменем О. Ф. М'ясникова 1959 року названо вулицю у Вітебську[9].
Його іменем названо район у Ростовській області й вулиця у місті Ростов-на-Дону (в історичній частині Нахічевані), а також мікрорайон М'ясникован у північній частині міста — приватний сектор з переважно вірменським населенням.
Качинське вище військове авіаційне ордена Леніна Червонопрапорне училище льотчиків імені О. Ф. М'ясникова.
М'ясниковабад — попередня назва смт Аліабад, Нахічеванська АО, Азербайджан.