Літературна премія імені Павла Тичини — щорічна премія Національної спілки письменників України, що присуджується з 1973 року за найкращу книгу поезії
Вік учасників: необмежений
Нагорода переможцю: Лауреатство + 1000 грн. (200$)
Висунення — до 1 грудня. Присудження — до 15 січня.
Історія
Літературна премія імені П.Тичини «Чуття єдиної родини» започаткована Держкомвидавом УРСР та Спілкою письменників України 3 квітня 1973 року[1].
З 1974 року і до 1992 року присуджувалась «за твори, пройняті ідеєю інтернаціоналізму, дружби народів СРСР».
З 1993 — літературна премія імені Павла Тичини. Присуджується за високохудожні поетичні твори, гостре відчуття проблем сучасності тощо.
Лауреати
- 1974
- Степанюк Борислав Павлович — за поему «Діалог Сеспеля з Україною», твори з книги «Уклін тобі, Киргизіє» та «Синьоокий мій липень», а також за популяризацію творів братніх літератур у перекладах.
- 1975
- 1976
- 1977
- 1978
- 1979
- 1980
- 1981
- 1982
- Большаков Леонід Наумович — за книжки «Літа невольничі», «Їхав поет із заслання», «Добро найкращеє на світі», «Вождь і поет».
- 1983
- 1984
- 1985
- 1986
- 1987
- 1988
- 1989
- 1990
- 1991
- 1992
- 1993
- 1994
- 1995
- 1996
- 1997
- 1998
- 2000
- 2001
- 2002
- 2003
- 2004
- 2005
- 2006
- 2008
- 2009
- 2010
- 2012
- 2013
- 2014
- 2016
- 2017
- 2018
- 2019
- 2020
- 2021
- 2022
- 2023
Примітки
Джерела і посилання