PROFILPELAJAR.COM

	Макет лінійного корабля «Монтана»
Проєкт
Назва:	Лінійні кораблі типу «Монтана»
Заплановано:	5
Побудовано:	0
Скасовано:	5
Основні характеристики
Тип:	Лінійний корабель
Водотоннажність:	64 240 т
Повна; водотоннажність:	72 104 т
Довжина:	280,80 м
Ширина:	36,93 м
Осадка:	10,97 м
Потужність:	172 000 к.с.
Двигуни:	8 парових котлів Babcock & Wilcox; 4 турбіни Westinghouse;
Швидкість:	28 вузлів
Дальність; плавання:	15 000 миль на швидкості 15 вузлів
Екіпаж:	2 355 (стандартно); 2 789 (флагманський корабель);
Озброєння:	12 x 406-мм гармат Mark 7; 20 або 14 x 127-мм гармат Mark 16; 10-40 x 40-мм зенітних гармат «Bofors L60»; 56 x 20-мм зенітних гармат «Ерлікон»;
Бронювання:	основний пояс: 409 мм; нижній пояс: 183-216 мм; перебірки: 387-457 мм; барбети: 457-541 мм; Башти (лоб): 572 мм; палуби: 16-187 мм;

Лінійні кораблі типу «Монтана» (англ. Montana-class battleship) планувалися як наступники типу «Айова» для ВМС Сполучених Штатів, більшим за розмірами, і, за рахунок певного зниження швидкості^[1], краще броньованим і з підвищеною вогневою міццю. П'ять було схвалено для будівництва під час Другої світової війни, але зміни у пріоритетах будівництва під час бойових дій призвели до скасування замовлень на користь продовження виробництва авіаносців типу «Ессекс» та лінкори типу «Айова» до того, як були закладені будь-які кілі кораблів типу «Монтана».

Конструкція

Передбачалося озброєння кораблів дванадцятьма 406 мм гарматами Mark 7 у чотирьох 3-гарматних баштах^[2], тобто доповнення трьома гарматами у окремій башті у порівнянні з типу «Айова». На відміну від трьох попередніх типів лінкорів, «Монтани» розроблялись без врахування будь-яких договірних обмежень. Завдяки збільшеним можливостям протиповітряної оборони та значно товстішій броні на всіх ділянках «Монтана» була б найбільшим, найкраще захищеним і найбільш потужно озброєним озброєним лінкором США. Вони також були б єдиним типом, який конкурував би з типом «Ямато» Японської імперії за водотоннажністю.^[3]

Розвиток проєкту і його скасування

Попередня робота над конструкцією типу «Монтана» почалася ще до вступу США у Другу світову війну. Будівництво перших двох кораблів було схвалене Конгресом у 1939 році після ухвалення Другого закону Вінсона. Напад Японії на Перл-Харбор затримав будівництво типу «Монтана». Успіх палубної авіації в битві в Кораловому морі і, більшою мірою, у битві при Мідвеї зменшив очікувану цінність від нових лінкорів. Отже, ВМС США вирішили скасувати замовлення на «Монтани» на користь більш пріоритетних авіаносців, а також десантних і протичовнових кораблів^[4].

Оскільки будівництво лінкорів типу «Айова» вже досить просунулося, а їхня швидкість дозволяла їм діяти разом з авіаносцями класу «Ессекс», їхні замовлення були збережені^[5], що зробило їх останніми лінкорами ВМС США, включеними до складу флоту.

Примітки

↑ Garzke, William H.; Sumrall, Robert F. (1976). Battleships : United States battleships in World War II (158) . Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-099-8. OCLC 2414211.
↑ United States of America 16"/50 (40.6 cm) Mark 7. Процитовано 23 грудня 2022.
↑ Minks, R. L. (September 2006). Montana class battleships end of the line. Canoga Park, California: Minks Sea Classics: Challenge Publications. OCLC 3922521.
↑ Friedman, Norman (1985). U.S. battleships : an illustrated design history. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 330—332. ISBN 0-87021-715-1. OCLC 12214729.
↑ USN Ship Types--Montana class (BB-67 through BB-71). web.archive.org. 10 квітня 2008. Архів оригіналу за 10 квітня 2008. Процитовано 23 грудня 2022.