Лінійний масив — акустична система, що складається з ряду зазвичай ідентичних гучномовних елементів, встановлених в лінії і підключених в фазі. Відстань між сусідніми динаміками досить мала, завдяки чому вони конструктивно взаємодіють один з одним, посилаючи звукові хвилі далі, ніж традиційні акустичні системи, і з більш рівномірно розподіленою структурою виведення звуку. Масиви дозволяють досягти досить вузької діаграми направленості, що необхідно для озвучування відкритих майданчиків, а іноді і закритих приміщень. Вперше це поняття ввів Гаррі Олсон[en] в 1957 році у книзі «Acoustical engineering».[1]
Лінійні масиви можуть бути орієнтовані в будь-якому напрямку, але для використання в публічній адресації використовують вертикальні масиви, які забезпечують дуже вузький вертикальний вихідний паттерн, що дозволяє зфокусувати звук на аудиторію, не витрачаючи вихідну енергію на стелю або порожнє повітря над аудиторією.