Людвіг Вільгельм Ґілберт
нім. Ludwig Wilhelm Gilbert
Народився	12 серпня 1769(1769-08-12) Берлін
Помер	7 березня 1824(1824-03-07) (54 роки) Лейпциг
Місце проживання	Німеччина
Країна	Королівство Пруссія
Діяльність	фізик, хімік, викладач університету
Alma mater	Університет Мартіна Лютера[1] Грайфсвальдський університет[1] Лейпцизький університет[1]
Галузь	фізика
Заклад	Лейпцизький університет
Вчителі	Georg Simon Klügeld[1] і Карл Фрідріх Гінденбург[1]
Аспіранти, докторанти	Отто Лінне Ердманн[1]
Членство	Петербурзька академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Нідерландська королівська академія наук Баварська академія наук Краківське наукове товариствоd[2]
Людвіг Вільгельм Ґілберт у Вікісховищі

Людвіг Вільгельм Ґілберт (нім. Ludwig Wilhelm Gilbert. Ludwig Wilhelm Gilbert; 12 серпня 1769, Берлін — 7 березня 1824, Лейпциг) — німецький фізик.

Вищу освіту і ступінь доктора філософії отримав у 1794 році в Університеті Мартіна Лютера, де по закінченні курсу став читати лекції по математиці й фізиці. По смерті Грена, Ґілберт замінив його, як професора фізики і хімії і як редактора наукового журналу «Gren's Annalen der Physik». У 1811 році прийняв запрошення Лейпцизького університету зайняти кафедру фізики, на котрій і лишався до самої смерті.

Наукові праці Ґілберта торкалися найбільш різнобічних наук: географії («Handbuch für Reisende durch Deutschland»), історії математики («De natura, constitutione et historia matheseos primae etc.»), геометрії («Die Geometrie nach Legendre, Simpson etc.»), хімії («Dissertatio historico-critica de mistiarum chemicarum simplicibus et perpetuis rationibus earumque legibus nuper detectis»), гігієні («Fur jeden verständliche Anweisung, wie man es anzufangen habe, um bei bösartigen Fieber-Epidemien aller Art sich gegen Ansteckung zu schützen») й інші.

Але головну його заслугу склало 26-літнє редагування журналу, який видавався спершу під заголовком «Gilbert's Annalen d. Physik» (1798—1819), а потім «Gilbert's Annalen d. Physik und der physikalischen Chemie» (1819—1824). Журнал став органом всіх видатних європейський вчених того часу (Гумбольдта, Пуассона, Фур'є, Хладні, Поггендорфа, Араго, Герапата, Сэбіна, Сосюра і багато інших) і літописом успіхів фізики й молодої в той час хімії. Ґілберт був членом майже всіх вчених громад його пори.

• Яковлев В. А. Гильберт, Людвиг Вильгельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Персональна сторінка Людвига Вильгельма Гильберта на офіційному сайті РАН (рос.)

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.

1. ↑ ^{а б в г д е} Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
2. ↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/gilbert-ludwig-wilhelm/