Люблінське воєводство (1919—1939)

Люблінське воєводство

пол. Województwo lubelskie

Герб
Адм. центр Люблін
Найбільше місто Люблін
Країна  Польська Республіка
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 2 087 951 (1921);
2 116 200 (1931)
 - густота 67,1 (1921);
79,7 (1931)
Площа
 - повна 31 123 км² (1921);
26 555 км² (1939) км²
Дата заснування 14 серпня 1919
Дата ліквідації 1939
Воєвода останній — Де Трамекур Єжи
Адреса Люблін, вул. Нєцала, 14
Скорочення LB
Люблінське воєводство на карті Другої Речі Посполитої
Люблінське воєводство на карті Другої Речі Посполитої

Люблінське воєводство на карті Другої Речі Посполитої
Мапа

Люблінське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця, воєводство у центральній частині Польської республіки. Єдине воєводство Польщі без кордонів з іншими державами. Утворили його 14 серпня 1919 р. Адміністративний центр — місто Люблін.

Адміністративний поділ

Адміністративний поділ Люблінського воєводства у 1933 р.

На півночі межувало з Білостоцьким воєводством. На сході з Варшавським та Келецьким воєводствами. На півдні — зі Львівським воєводством. На сході — з Волинським воєводством.

У 1930 р. воєводство поділялося на 19 повітів та 1 місто, прирівняне до повіту (Люблін).

У 1939 р. — на 15 повітів та місто-повіт Люблін.

Населення

Число жителів Люблінського воєводства за переписами:[1][2]

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в воєводстві була 2 087 951 особа (1 003 592 чоловіків та 1 084 359 жінок), був 283 331 будинок (274 431 житловий та 8900 інших)[3]. Розподіл за релігією: 1 619 755 римо-католиків (77,58 %), 287 639 юдеїв (13,78 %), 152 598 православних (7,31 %), 17 065 євангельських християн (0,82 %), 6560 маріявітів (0,31 %), 3256 греко-католиків (0,16 %), 950 християн інших конфесій (0,05 %), 14 мусульманів, 100 нерелігійних та 14 не вказало релігію[3]. Офіційний розподіл за національністю: 1 782 221 поляк (85,36 %), 227 902 євреї (10,92 %), 63 079 українців (3,02 %), 10 933 німців (0,52 %), 3794 осіб інших національностей (0,18 %)[3].

Мова

Мовний склад населення Люблінського воєводства за даними перепису 1931 року[2]

  • польська — 2 109 199 (85,6%)
  • єврейська — 259 537 (10,5%)
    • їдиш — 246 010
    • іврит — 13 527
  • українська — 73 828 (3,0%)
    • українська — 63 156
    • руська — 10 672
  • німецька — 15865 (0,6%)
  • російська — 2835 (0,1%)

Рідна мова населення повітів за переписом 1931 року, %[2]

повіт населення польська єврейська українська німецька
Білґорайський 116 951 90,7 6,8 2,3
Більський 116 266 91,6 6,1 1,9
Венгрівський 88 788 89,8 8,7 1,4
Володавський 113 566 76,5 12,2 8,5 2,0
Гарволинський 159 942 87,5 11,6 0,8
Грубешівський 129 957 78,0 6,6 14,7 0,3
Замойський 149 548 87,3 10,8 1,7
Красноставський 134 159 91,8 7,2 0,8
Луківський 129 083 93,7 6,1 0,1
Любартівський 107 991 92,5 5,5 0,6 1,4
Люблінський 163 502 92,9 6,4 0,5
м. Люблін 112 285 65,5 33,8 0,2 0,1
Пулавський 172 267 87,1 12,6 0,1
Радинський 99 089 84,9 13,9 0,3 0,7
Седлецький 151 411 85,5 13,8 0,1 0,3
Соколівський 83 949 89,8 9,8 0,1
Томашівський 121 124 71,5 11,0 17,1
Холмський 162 340 74,4 12,6 8,1 4,2
Янівський 152 718 93,1 6,1 0,7
Люблінське воєводство 2 464 936 85,6 10,5 3,0 0,6

Релігія

Релігійний склад за переписом 1931 року[2]

Релігійний склад населення повітів за переписом 1931 року[2]

повіт населення римокатолики юдеї православні
Білгорайський 116 951 70,6 11,1 17,9
Бяльський 116 266 71,1 12,3 15,6
Венгрівський 88 788 86,2 10,0
Влодавський 113 566 51,0 16,0 29,4
Гарволинський 159 942 87,0 11,7
Грубешівський 129 957 48,8 12,1 37,8
Замостянський 149 548 83,8 11,2 4,5
Красноставський 134 159 84,6 9,0 3,6
Луківський 129 083 88,0 11,4 0,1
Любартівський 107 991 87,4 8,9 1,4
Люблінський 163 502 91,2 7,4 0,1
м. Люблін 112 285 63,7 34,7 0,6
Пулавський 172 267 86,5 12,7 0,1
Радзинський 99 089 81,3 15,7 1,9
Седлецький 151 411 82,6 15,2 0,4
Соколівський 83 949 89,3 9,9 0,2
Томашівський 121 124 60,3 11,7 27,3
Холмський 162 340 54,5 14,1 23,1
Янівський 152 718 88,5 10,0 0,8
Люблінське воєводство 2 464 936 76,9 12,8 8,5

Освіта

За переписом 1931 р. серед жителів Люблінського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 66,3% осіб, вміли тільки читати 9,2% жителів, а 24,2% жителів не вміли читати і писати.[2]

Серед юдеїв вміли читати і писати 66,1% старше 5 років, серед римокатоликів — 64,2%, серед православних — 55,2%.[2]

Вміння читати і писати серед жителів старше 10 років за переписом 1931 р., %[2]

повіт населення вміють читати
і писати		 вміють тільки
читати		 не вміють
читати і писати		 невідомо
Білгорайський 86 844 55,7 9,0 35,2 0,1
Бяльський 85 242 68,6 8,1 23,0 0,4
Венгрівський 64 717 69,0 10,8 20,1 0,1
Влодавський 83 489 60,3 6,9 32,7 0,1
Гарволинський 115 503 65,4 12,2 22,1 0,3
Грубешівський 97 839 64,5 4,8 30,4 0,2
Замостянський 113 605 65,1 9,9 24,9 0,1
Красноставський 100 669 64,6 10,4 24,9 0,1
Луківський 92 991 66,2 13,3 20,4 0,2
Любартівський 78 483 68,4 12,8 18,7 0,1
Люблінський 119 592 67,4 9,5 22,7 0,3
м. Люблін 89 646 79,4 3,3 17,0 0,4
Пулавський 126 317 68,0 9,2 22,5 0,3
Радзинський 73 910 67,9 13,6 18,4 0,2
Седлецький 113 159 69,8 10,6 19,0 0,5
Соколівський 62 417 67,3 11,7 20,7 0,3
Томашівський 89 871 62,8 5,9 31,2 0,1
Холмський 118 614 68,1 5,8 25,8 0,2
Янівський 112 970 62,5 8,9 27,8 0,8
Люблінське воєводство 1 825 878 66,3 9,2 24,2 0,3

Примітки

  1. ↑ Pierwszy Powszechny Spis Ludności 1921 — Województwo lubelskie
  2. ↑ а б в г д е ж и Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo lubelskie
  3. ↑ а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. VIII. Tablica wojewódzka. (пол.)