Луцій Валерій Потіт (консул 393 року до н. е.)

Луцій Валерій Потіт
лат. L. Valerius L.f.P.n. Potitus Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився5 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Стародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станпатрицій[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададавньоримський сенатор[d], начальник кінноти, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідValerii Potitid Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЛуцій Валерій Потіт[1][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЛуцій Валерій Публікола і Публій Валерій Потіт Публікола Редагувати інформацію у Вікіданих

Лу́цій Вале́рій По́тіт (лат. Lucius Valerius Potitus; наприкінці V — початок IV ст. до н. е.) — військовий та політичний діяч ранньої Римської республіки, консул 393 року до н. е., начебто п'ятиразовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 414, 406, 403, 401 і 398 років до н. е., інтеррекс 396, 391 і 387 років до н. е.

Життєпис

Походив з патриціанського роду Валеріїв. Син Луція Валерія Потіта. Про його молоді роки відомо замало.

Деякі джерела вважають, що у 414, 406, 403, 401, 398 роках до н. е. його було обрано військовим трибуном з консульською владою. Але ймовірно його ототожнюють з іншим Луцієм Валерієм Потітом.

У 396 році до н. е. став інтеррексом внаслідок небезпечної зовнішньої ситуації — римляни зазнали тяжкої поразки від фалісків та капенців. Сенат вирішив призначити на цю посаду Луція Валерія Потіта, щоб той обрав нових консулів. Втім Луцій Валерій Потіт вирішив призначити диктатора, яким став Марк Фурій Камілл.

У 393 році до н. е. Потіта було обрано консулом разом з Публієм Корнелієм Малугіненом Коссом. Втім вибори були скасовані внаслідок поганих ворожінь-ауспіцій. У 392 році до н. е. Луція Валерія Потіта було вдруге обрано консулом разом з Марком Манлієм Капітоліном. На цій посаді Потіт з успіхом воював з еквами і здобув тріумф. У 391 році до н. е. його знову було обрано інтеррексом для призначення нових консулів.

У 390 році до н. е. брав участь у війнах з армією сенонів на чолі із Бренном, був начальником кінноти при диктаторові Марку Фурії Каміллу. У 387 році до н. е. Луція Валерія Потіта втретє було обрано інтеррексом.

Після цього про долю Луція Валерія Потіта нічого не відомо.

Джерела

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. (англ.)
  • Friedrich Münzer: Valerius 251). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. Zweite Reihe. Stuttgart: Alfred Druckenmüller Verlag, 1955 (нім.)
  • Тит Лівій, Ab Urbe Condita, V, 3, 31. (лат.)
  1. а б в Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3