Луку́л (раніше Улу-Кол; крим.Ulu Qol, Улу К'ол) — мис на заході Кримського півострова, що виходить до Каламітської затокиЧорного моря. Розташований в Нахімовському районіСевастополя. Є найпівнічнішим мисом узбережжя Севастополя та південним вхідним мисом Каламітської затоки. Акваторія Чорного моря біля мису оголошена заповідною, входить до складу Лукульского гідрологічного прибережного аквакомплексу, є еталоном взаємодії моря і суші. 1885 року на мисі був встановлений навігаційний маяк для забезпечення безпеки мореплавства при підході до порту Севастополь з північних напрямків.
Назва мису
Назва мису імовірно походить від двох тюркських слів «улу» та «кул», що в перекладі означає «великий схил», «великий скат». На перших картах Криму мис мав назву Улу-Кол (Улу-Кул), але надалі ця назва була трансформована в більш просту форму — Лукул. Також ряд дослідників пов'язують назву з ім'ям римського полководця Лукулла Понтійського.
Географія
Мис являє собою високий стрімкий берег червонуватого кольору, який гарно помітний з моря. Тут органічно поєднуються м'який, помірно-вологий приморський клімат та сухий клімат кримських степів. Рельєф переважно складається з глинястих порід, але біля самої води знаходяться пляжі з дрібного піску. Мис має 15 метрів у висоту.
