Лондонський шпигун (серіал, 2015)

Лондонський шпигун
London Spy
Типмінісеріал
Телеканал(и)BBC Two
BBC Two HD
Дистриб'ютор(и)Netflix
Жанрдрама
Формат зображення16:9 1080i
Формат звукустерео
Тривалість серії~60 хв.
КомпаніяWorking Title Films
BBC America
NBCUniversal
BBC
Керівник проєктуTom Rob Smithd
СценаристТом Роб Сміт
РежисерДжейкоб Вербруґґен
ІдеяТом Роб Сміт
ОператорЛорі Ровз
ПродюсерҐай Гілі
У головних роляхБен Вішоу
Джим Бродбент
Едвард Голкрофт
Саманта Спіро
Шарлотта Ремплінг
Марк Гетісс
Гаррієт Волтер
КомпозиторДевід Голмс
Кіфуз Ґрін
Країна-виробникВелика Британія Велика Британія
США США
Мова оригіналуанглійська
Перший показ9 листопада 20157 грудня 2015
Кількість сезонів1
Кількість серій5
Посилання

Лондонський шпигун (англ. London Spy) — британсько-американський драматичний мінісеріал, створений Томом Робом Смітом та показаний на телеканалі «BBC Two» в період із 9 листопада по 7 грудня 2015 року о 21-й годині.[1]

Синопсис

Події розгортаються навколо випадкової романтичної зустрічі двох хлопців з абсолютно різних верств суспільства. Один із них служить у таємній службі розвідки «МІ6», інший повністю занурений у світ танцю в юнацькій клубній тусовці. Комунікабельний, веселий, романтичний і легковажний Денні закохується в загадкового й геніального психопата Алекса. Тоді, як вони обоє розуміють, що їхні стосунки переростають у справжнє кохання, Алекс раптово зникає. Недосвідчений Денні кидається на пошуки друга в заплутаному світі британської розвідки, і постає перед дилемою: чи готовий він продовжувати рухатись уперед у пошуках істини.

У ролях

Головний склад

Актор Роль
Бен Вішо Деніел Едвард Гольт Деніел Едвард Гольт
Джим Бродбент Скотті Скотті
Едвард Голкрофт Алістер Тернер Алістер Тернер
Саманта Спіро Тейлор детектив Тейлор
Лоррейн Ешборн Ненні кухарка Тернерів Ненні
Девід Гейман доглядач Тернерів
Кларк Пітерс американець
Шарлотта Ремплінг Френсіс Тернер мати Алістера Френсіс Тернер
Марк Гетісс Річ Річ
Гаррієт Волтер Клер ректор університету Клер
Джеймс Фокс Джеймс Джеймс
Едріан Лестер Маркус Шо професор Маркус Шо
Ріккардо Скамарчо допельгангер

Запрошені

Актор Роль
Джозеф Алтін Павел Павел
Зрінка Цвітешіч Сара Сара
Ніколас Чаґрін Чарльз Тернер батько Алістера Чарльз Тернер
Річард Каннінґем адвокат Денні


Список епізодів

Назва Режисер Сценарист Дата трансляції на BBC Two Глядачі (млн.)
1«Lullaby / Колискова»Джейкоб ВербруґґенТом Роб Сміт9 листопада 20153,2[2]
Денні стикається з Алексом на одному з лондонських мостів. Згодом вони починають зустрічатись. За вісім місяців Денні знайомить Алекса зі своїм давнім другом Скотті, пізніше розповідає про своє минуле, після чого Алекс зникає. Денні намагається розшукати його, та все марно. На своїй роботі він виявляє адресовану на своє ім'я посилку, у якій містяться ключі від будинку Алекса. Вирушивши до нього він виявляє мертве тіло Алекса на горищі його квартири. Викликавши поліцію він знаходить невеличний предмет циліндричної форми та вирішує залишити його собі. На допиті в поліції він дізнається, що весь цей час Алекс, справжнє ім'я якого Алістер, брехав про себе.
2«Strangers / Незнайомці»Джейкоб ВербруґґенТом Роб Сміт16 листопада 20152,2[2]
Денні вирішує розповісти журналістам своє бачення ситуації, що трапилась з Алістером. Відтак у розмові зі Скотті дізнається, що 30 років тому його друг був шпигуном. Журналісти друкують брехливу статтю про Денні, яка загрожує йому позбавленням роботи. Денні вирушає на зустріч із т.зв. батьками Алістера, та згодом здогадується, що вони підставні. Того ж дня Денні зустрічається з його справжніми батьками. Мати Алістера намагається ввести Денні в оману щодо свого сина, проте він їй не вірить. Повернувшись до Лондона він отримує від незнайомця візитівку та поміщену в карамель капсулу.
3«Blue / Синій»Джейкоб ВербруґґенТом Роб Сміт23 листопада 20152,0[2]
Серед ночі поліція відвозить Денні на допит, де його попередньо звинувачують у вбивстві Алістера. Денні хоче довести свою непричетність, тому вирушає до свого давнього знайомого Річа за інформацією, їзда до якого виявляється марною. Згодом він робить тест на ВІЛ та дізнається, що інфікований. Денні підозрює, що його інфікували на допиті, про що розповідає своєму другові Скотті. Також Скотті дізнається від Денні, що той дещо взяв із квартири Алістера. Вони зустрічаються з подругою Скотті, яка є президентом і ректором університетського коледжу Лондона, а відтак прямують до клубу, де зустрічаються з давнім колегою Скотті Джеймсом, щоб здобути інформацію про вбивство Алістера. Після, Річ передає Денні пакет, у якому той виявляє телефон.
4«I Know / Я знаю»Джейкоб ВербруґґенТом Роб Сміт30 листопада 20151,87[2]
Денні телефонує незнайомець, з яким, пізніше, він зустрічається в кафе. Згодом Денні у власний спосіб прощається з Алексом, а відтак отримує доступ до його закодованої флешки. Він вирушає до Скотті, де знаходить його в напівмертвому стані та відвозить до лікарні. Після, вони прямують до схованки Денні, куди пізніше прибувають Клер та професор Маркус. Денні викликають на допит, де повідомляють, що з нього зняті всі обвинувачення. Ввечері, після дзвінка від Скотті Денні знаходить його мертве тіло та передсмертний лист.
5«If This Is a Lie / Раптом це брехня»Джейкоб ВербруґґенТом Роб Сміт7 грудня 20152,06[2]
Після поховань друга Денні переїжджає до його будинку. Детектив Тейлор розповідає йому про власні підозри щодо смерті Скотті, а відтак Денні вирішує надрукувати працю Алістера в газетах, та вони відмовили йому в поширенні матеріалу. До Денні завітали його батьки, які ввели його в оману й відвезли до свого дому, де він дізнався, що все це спектакль британських спецслужб. Денні відвідує зустрічі хворих на СНІД, де розповідає про події, які пов'язані з ним та Алістером. Після відмови Маркуса та Клер допомогли йому довести справу до кінця, він вирушає до Френсіс, де та розповідає йому про свою участь у вбивстві Алістера та погоджується допомогти Денні.

Примітки

  1. «BBC Two announces brand-new five-part drama series London Spy» (англ.) . BBC. 14 лютого 2014. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 25 грудня 2015.
  2. а б в г д Weekly Viewing Summary (see relevant week) (англ.). BARB. Архів оригіналу за 13 лютого 2011.

Посилання