Народився 7 червня1887 року у місті Бердянську (тепер Запорізької області). Із золотою медаллю закінчив гімназію в рідному місті і поступив до Петербурзького гірничого інституту. Через участь у студентських заворушеннях змушений був залишити Петербург і виїхати до Томська, де в 1911 році з відзнакою закінчив гірничий інститут, отримавши диплом гірничого інженера.
З 1926 року на запрошення директора Українського науково-дослідного Геологічного інституту академіка П. А. Тутковського, переїхав до Києва і приступив до роботи на посаді старшого наукового співробітника, потім завідувача відділу нерудних копалин, отримавши у 1934 році вчене звання професора. Займався вивченням силікатів та фосфатів Поділля, пізніше — дослідженням Роменської площі, що завершилась відкриттям промислової нафти та нової нафтогазової провінції.
У зв'язку із складнощами, що виникли при розробці Роменської площі 22 травня1937 року був заарештований, як підозрюваний у саботажі та диверсії. Вироком від 3 вересня1937 року засуджений до найвищої міри покарання — розстрілу, який відбувся 26 серпня1937 року, ще до оголошення вироку в суді.